Рік тому я розлучився з Катериною. Наші стосунки і так трималися на волосині. Я думав піти з родини раніше, чесно. Але тримався заради доньки Іванки.
Так сталося, що тоді в нас почалися проблеми з грошима. Жінка часто сварилася, що я мало приношу додому, її не забезпечую. Нам тоді ледь вистачало на продукти та комунальні послуги, а ще треба купувати одяг.
У мене навіть зникло бажання після роботи їхати додому. Тому часто затримувався, просто кола намотував біля будинку. Чекав, поки жінка та донька заснуть, і вже тоді заходив. Спав окремо, на розкладному дивані.
І коли доньці виповнилося 12, то нарешті наважився на розлучення. Пояснив дитині, що вона не винна, просто така ситуація у родині. Обіцяв приїздити до неї у гості, дарувати подарунки, ходити кудись в парк чи в кафе.
Квартиру я віддав Каті та сумлінно сплачував аліменти. Інколи менше, інколи більше, як виходило. Про Іванку не забував. Забирав її зі школи, оплачував танцювальний гурток. Купував гарні лялечки, на день народження раз подарував омріяний телефон.
Однак, за останні місяці наше спілкування дуже погіршилося. Іванка навмисне уникає зі мною зустрічей, не хоче бачитися.
– Я купив нам квитки у кіно, поїхали?
– Ні, не хочу. У мене є свої плани.
От які можуть бути плани в 12 річної дівчинки? В неї зараз канікули, море вільного часу. Погуляти з друзями вона ще встигне. Навіть може навмисно слухавку не підіймати, якщо я телефоную.
У мене є підозра, що в цьому провина колишньої жінки. Вона навмисне намовляє доньку проти мене. Мститься так за розлучення.
Але я ні в чому не винен. До Каті в мене вже нема ніяких почуттів, я вільний чоловік. Але несу відповідальність за нашу неповнолітню доньку.
Боюся, що з часом Іванка взагалі відвернеться від мене. Або ще гірше – вважатиме вітчима своїм рідним татом. Маю таких друзів, діти яких забули про існування тата. І навіть зі святами їх не вітають.
Я мало зробив для дитини? Мало грошей заплатив? І так віддав квартиру, хоча міг її поділити у суді!
Як мені налагодити стосунки з донькою? Як повернути її довіру та любов?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!