Мені було тоді 12 чи 13 років, коли мама почала зустрічатися з Данилом.
Мій тато взагалі не брав участі у вихованні, я його дуже погано пам’ятаю. Та і він постійно уникав зі мною зустрічей, не платив аліменти, а потім взагалі подався закордон і зник.
І я думала, що, може Данило якось виправить цю ситуацію. Бо мені дуже сильно не вистачало ось тої любові, як тато любить свою доньку. Аби хтось в школі за мене міг постояти перед хуліганами, допомагав з уроками, навчив робити годівнички або ж чим займаються діти з татами.
Але, як виявилося, всі мої надії були марні.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
У Данила також була дитина, дівчинка. На 4 роки молодша від мене. І чомусь вітчим з Наталкою переїхали жити до нас. Я мала ділити кімнату та одяг з нею. Не можу сказати, що Наталка до мене якось погано ставилася. Але вона постійно брала мої речі без дозволу – журнали, іграшки чи одяг. А коли я забирала, то вона одразу бігла на мене жалітися.
Отримувала я ременя від мами і від Данила. Він часто проводив зі мною жорсткі “виховні бесіди”. Мене це дуже ображало і дратувало. Ну буде на мене якийсь чужий мужик кричати і ременя давати по одному місці? А Наталці все сходило з рук.
Потім всю відповідальність за виховання Наталки переклали на мої плечі. Якщо вона отримала погану оцінку чи зауваження в щоденник – то все, мене одразу відправляли в куток на гречку.
Тільки коли я закінчила 11 клас, то змогла вступити до Львова. Тільки тут я нарешті видихнула спокійно. Але як тільки мені виповнилося 18, то мама зробила сюрприз – виписала мене з квартири, а записала Данила і Наталку.
Пояснила це просто “бо ти на відстані і рідко приїздиш додому”. Саме такий її вчинок остаточно поставив крапку в наших стосунках. Я старалася якось самотужки заробити гроші, купити продукти. У 19 вже працювала в магазині продавцем, а після закриття ще мила підлогу та прибирала. Боялася, аби мене ніхто зі співробітників не побачив.
Зараз мені 30. Одружена, маю чудового чоловіка Олега та сина Михайлика. Ми самі заробили на квартиру та машину. Живемо скромно, але зате в родині благодать.
А от у родині мами проблеми. Вітчима декілька років тому звільнили з роботи і він пішов у запой. Наталка у 18 років народила двійню, а той “батько” не хоче дітей визнавати. Вони б могли спокійно піти до суду, але не мають стільки грошей на адвоката.
Про це я дізнавалася від наших родичів. Були моменти, коли я сама хотіла приїхати до мами, привезти якісь продукти, допомогти фінансово. Але потім згадувала, як підло тоді вона зі мною вчинила. Ну я в тій квартирі тепер ніхто, то чому повинна допомагати?
Декілька днів тому щось, певно, в лісі здохло. Бо мама сама до мене подзвонила. Я вже надіялася, що вона зі мною спокійно поговорить, поцікавиться життям. Ага, дарма!
– Ой, доню, мені на роботі зарплату затримують. А то ж треба онукам купити одяг, за комунальні заплатити. Я ще до стоматолога хочу записатися, бо геть не можу той біль терпіти.
– Так нехай Данило на роботу вийде.
– Ти що, зараз взагалі чоловікам краще з квартири не виходити, бо воєнком зловить. Хочеш, аби його на війну відправили?
– Що ти тоді пропонуєш?
– Я тобі зараз на Вайбер скину карточку Наталки, можеш їй хоча б тисячку перекинути. А я якось віддам.
Тоді я зрозуміла, що моя мама геть не помінялася за всі ці роки. У неї на першому місці якийсь мужик-алкаш та чужа дитина, а не я. Образливо було до сліз, бо моєму синові мама тільки раз на рік подарунки робить. І то, вибирає дешеві іграшки. Але про дітей Наталки думає постійно, як би то їх прогодувати.
Грошей мамі я так і не кинула. Навіть заблокувала її номер телефону, щоб більше не дзвонила.
Мені не шкода маму в цій ситуації. Мені себе дуже шкода. Мало того, що я батьківської любові не отримала, то ще й мама проміняла на чужих людей. То нехай вони їй і лікують зуби.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!