Ми 3 роки доглядали за свекрухою, оплачували лікування. А вона вирішила переписати хату на іншу людину, яка колись відмовилася за нею доглядати!

Знаєте, у моїй родині трапилася дуже прикра ситуація. От кажуть “роби добро – а до тебе повернуться заднім місцем”. 

У 2020 році моя свекруха, Ольга Петрівна, важко захворіла. У неї були проблеми з нирками, не могла навіть у туалет спокійно піти. Почалися ускладнення після вірусу. Щодня їй потрібно давати уколи та пігулки, готувати спеціальні страви, щоб не було навантаження на шлунок. 

Спершу за свекрухою доглядала Марина, старша донька. Тим паче, вона жила поруч біля мами, буквально 2 зупинки проїхати. Вона зранку та ввечері навідувала маму, приносила ліки. Ще тоді домовилися, що ми з чоловіком візьмемо на себе фінансові витрати, а сестра доглядатиме. 

Щотижня ми висилали зовиці на картку приблизно 2-3 тисячі гривень на ліки та продукти. Тому за місяць виходила досить пристойна сума. Ми старалися в суботи приїздити у гості до свекрухи (живемо в іншій області), привозили пігулки, продукти, теплий одяг. 

Однак, потім Марина почала жалітися на таку “долю” доглядальниці:

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

– У мене своїх справ по горло, а ще вечері до мами йти. Я там можу до 10 чи навіть 11 затриматися. А вдома на мене чоловік та діти чекають.

– Але ж ми тоді даємо гроші. Ти живеш біля мами, не так далеко, як нам.

– А ви мене запитали, чи я хочу з нею няньчитися?

Спершу ми просили сусідку наглядати за свекрухою. Однак, я все одно переживала за пані Ольгу. Тому ми з чоловіком порадилися та вирішили забрати його маму до нас. 

Ми живемо у будинку, місця всім вистачить. І це вийде навіть набагато дешевше, ніж щотижня давати гроші Марині. Зовиця, до речі, аж пискнула від щастя, коли дізналася про наш переїзд. По ній було видно, що давним-давно хоче скинути цей тягар. 

Ну і вже з 2021 року свекруха жила з нами. Не тільки я, але й наші дітки допомагали доглядати за свекрухою. Старша донька, до речі, вчиться в медичному, тому точно знала, як і коли лікувати бабусю. А молодший син (навчається у 5 класі) їй готував каші на сніданок, гуляв ввечері, читав їй новини. 

Квартиру свекрухи тоді ми закрили на замок. Не хотіли туди пускати сторонніх людей в оренду чи продавати. Марина заходила раз на тиждень, аби поприбирати у кімнатах. 

Пошепки

Звісно, утримувати свекруху останні місяці було вкрай важко і дорого. Операція одна за одною, ліки, реабілітація, масажі, санаторії. На жаль, пані Ользі краще не ставало. Пігулки та уколи допомагали хіба на декілька годин приглушити біль, але не забирали його. 

Але місяць тому свекрухи не стало. Лікарі попереджали, що хвороба не відступить і нема ніякої гарантії, що вона одужає. Ми з чоловіком оплатили повністю похорон, дали гроші на церкву та ще замовили поминки в ресторані. 

Однак, наступного дня до нас з чоловіком зателефонував нотаріус. Виявилося, що свекруха за декілька днів встигла оформити спадок та написати дарчу

– Своє житло, а саме – трикімнатна квартира на вулиці… вона переписала на старшу доньку, Марину. А вам у спадок дістається ділянка у дачному кооперативі

– Це точно? Ви нічого не переплутали?

– Так, ви можете приїхати в мій офіс та підписати всі папери. 

Та дача – це не будинок, а справжній сарай. Свекруха туди не їздила ще з 2019 року, там все занепало. Дах прогнив та деякі дошки вже провалилися. Штукатурка відпала, паркан тримається на доброму слові. Ні світла, ні електрики, ні нормального мобільного зв’язку. 

Аби в тій дачі жити, треба багато грошей віддати на ремонт. А ще краще – знести всі стіни до бісової матері. 

Квартира у свекрухи гарна, зі свіженьким ремонтом та меблями. Ну і порівняйте самі – 3 кімнати проти старенької хатки. Ділянка не велика, там нема місця навіть на грядки. І доїхати на дачу – то ще те випробування, там хіба велосипедом добиратися. 

Марина одразу підписала всі папери та пустила у квартиру свою старшу доньку жити. 

Я навіть от зараз цю історію пишу та ледь стримую сльози. Ми на свекруху стільки часу та грошей витратили, забрали до себе у місто. І така відплата за допомогу? Ну це називається просто свинство, інакше не скажу. 

Не знаю, що робити далі. Чоловік так розлючений на сестру, готовий з нею навіть судитися. Хоче поділити квартиру порівно. 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector