Ми дозволили молодим в нас пожити, та вони геть знахабніли, ще й сваху привели. Кажуть, що хвора, треба доглядати

Насправді ми з чоловіком дуже добрі люди. Та нахабства ніхто не полюбляє. Коли син вирішив одружитися ми казали, що варто думати про житло. Та він запевнив, що вони винайматимуть квартиру і нічого поганого в цьому немає.

Так молоді прожили три роки. Згодом невістка завагітніла. Усі були надзвичайно щасливі. А тоді й року не минуло, як вона дізналась, що народить другу дитину. Ось такий от не запланований сюрприз. Тоді син і приїхав до нас з проханням.

 – Не думав, що все так дорого. Надалі ми квартиру не подужаємо.

 – А я казала, поїхали б перед весіллям на два роки на заробітки – мали б квартиру власну. Та хто ж слухає.

Тоді син попросився пожити в нас кілька років, доки все владнає. Ми погодились, адже маємо досить просторий будинок в Брюховичах. Та й були не проти, хотілося бавити онуків. Тож за місяць молоді переїхали. 

Виявилось, що жити з невісткою не так солодко. Вона одразу почала чіплятись до нашого побуту, вносити свої корективи. Вимагала, щоб в хаті щодня мили підлогу.

 – Будемо через день прибирати. Зрозумійте, в оселі малі діти, тут має бути стерильно.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Я з цим зовсім не згодна, ми в дитинстві увесь час були брудні та голодні. Їли овочі просто з грядок і нічого, мали значно кращий імунітет, ніж сучасні діти. Та це був лише початок. Потім ми почали сваритись через харчування дітей. Врешті вона взагалі заборонила мені онуків годувати. Син благав не сперечатись, аби не псувати стосунки. Тож я відступила, врешті кілька років – і вони переїдуть.

І ось тиждень тому під час вечері невістка урочисто заявила:

Пошепки

 – Ми мусимо забрати сюди мою маму. Їй після хвороби важко, потрібен догляд. Тож ми вирішили її квартиру здавати.

 – А вона з нами житиме?

 – А ви проти? Це ж мама. У вас багато місця, ще дві кімнати порожні. В одній просто мотлох, можна легко звільнити.

Мене така ситуація обурила. Сваха страшенно неприємна людина. Ми ніколи не могли спільну мову знайти. Ще під час підготовки до весілля вона завжди була усім невдоволена. Згодом постійно вимагала, аби молоді приділяли їй більше уваги. Нам вони ніколи не допомагали, а от до неї бігали через день. То тепер я ще й маю її в себе вдома терпіти? Сваха всього на три роки старша за мене, цілком може самотужки дати собі раду.

І ось вже за кілька днів невістка зі своєю мамою роздивлялась мій будинок, кімнату підбирали. Я не витримала, сказала синові, що не в захвати від цієї ідеї.

 – Мамо, ти що, ми вже квартирантів знайшли. Хіба ж ти не казала, що разом цікавіше?

 – Разом з вами, з онуками, а мама твоєї дружини – то для мене чужа людина.

Син образився. А невістка сказала, що ми безсердечні. Тепер вони збираються переїжджати до свахи та жити з нею.

От скажіть, а що я мала зробити? Може притулок вдома облаштувати? Нехай би усі її рідні переїхали!

Більше цікавих життєвих історій тутhttps://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector