Ми з Володею одружилися 35 років тому. Зараз чоловіку 62, а мені 58. Ми стільки разом пережили, що навіть не виникало думок про те, що нас щось може розлучити. Але це сталося напередодні Нового року.
Наші син з дочкою дорослі і давно живуть окремо, тож ми вже роки знову удвох. Я любила балувати чоловіка його улюбленими стравами. Склалось так, що тиждень перед Новим роком я багато стояла за плитою, якесь натхнення найшло.
Чоловік був задоволений, але потім сказав, що йому нудно, відпустка проходить, а він її вдома просиджує.
– Поїду на батьківщину до сестри, навідаю батьківські могили. Думаю трьох днів буде достатньо, – додав Володя.
Я не стала заперечувати, адже так навіть краще, менше готуватиму, перепочину. Чоловік повернувся на саме 31 грудня і вручив мені “подарунок”.
– Олю, ти тільки плач, але я хочу розлучення!
– Що? Яке таке розлучення? Ти жартуєш?
– Ні! Я полюбив іншу, точніше, мабуть, ніколи її не розлюблю. Я побачився з Маринкою і все зрозумів.
Я добре знала історію кохання Володі і Марини. Вона – його перша любов, яка раптово виїхала за кордон і обірвала всі зв’язки з минулим життям.
Чоловік зізнався, що вона повернулася. Сама написала йому у соцмережі, запропонувала зустрітися і все пояснити. Тому він вирішив дорогою до села заїхати до Марини.
– Ми поговорили про життя, як в кого все склалося. Маринка вдалася в містику, якісь карти мені розкладала.
Я слухала Володю і відмовлялася вірити в це. Чому він так легко проміняв її, їхню сім’ю на якусь аферистку?
– Вона сказала, що коли я принесу їй свідоцтво про розлучення, то вона перепише на мене дачу і половин будинку.
А за певний час документи вже лежали на столі. Я була шокована. Як ми, які закохано лежали вечорами, розмовляли, планували майбутнє за секунду стали чужими людьми? Я його не впізнавала. Мене не покидала думка, що Маринка щось йому підсипала чи підлила, ну так не буває!
Але мені нічого не залишається, як відпустити Володю. Я ж не втримаю його любов насильно…
А що ви про це все думаєте?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!