Мій перший шлюб був суцільною катастрофою. Я весь час сварилась з чоловіком. Він мало заробляв і не хотів допомагати вдома. За чотири роки навіть ремонт у квартирі не зміг зробити. От і довелось з ним розлучитися.
Та в мене залишилась донька. Я її виховувала так, як мене колись мама – суворо. З 6 років дівчина сама прибирає і миє посуд, з 8 – готує. І я вважаю, що це цілком нормально. Мені не треба перейматися, що дитина голодна, коли я на роботі. Знаю, вона щось вигадає.
Коли донечці було 14 я познайомилась з Павлом. Чудовий чоловік, будівельник, який чудово заробляє. Щоправда, він також розлучений і має доньку, котра жила з колишньою. Ми відразу домовились. що він може зустрічатись з Дариною, але не в моєму домі. Начеб-то всі всіх влаштовувало. Ми розписалися. Та потім якось Павло прийшов і заявив:
– Моя колишня їде на заробітки. Я мушу забрати Дарусю.
– Куди?
– До нас. Це всього на рік.
Я мало не впала. Та сваритися з Павлом не хотілось. Він і справді чудовий, усе вдома робить, гарні гроші приносить, ще й охоче дає на мою доньку. Вирішила я погодитись.
Дарину довелось поселити в одній кімнаті з моєю Катрею. Вона молодша на два роки, я сподівалась, що дівчата потоваришують. Та минув тиждень і Катя прийшла до мене зі скаргами:
– Мамо, я так не можу. Даша розвела в нашій кімнаті страшний безлад. Залишає на столі харчі, обгортки, ніколи не прибирає! А на мої зауваження навіть не реагує.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Тоді я спробувала поговорити з дівчиною. Пояснила, що в нашому домі є правила. На що вона почала кричати, що не просилась в мій дім і не буде нікого слухати. Згодом я розповіла усе чоловікові.
– Зрозумій, їй важко. Залишилась без мами в такому віці. Краще спробуй з нею потоваришувати.
Та як я не намагалася знайти спільну мову з цією дівчиною – все марно. Вона лише протестувала.
– Я тут наче у в’язниці. Що це за ставлення до дітей? Як до рабів.
Врешті прибирати за Дариною мені набридло. Коли Павло їде на роботу, вона взагалі навмисно поводиться ще гірше. Нещодавно, всі зібралися на вечерю, я попросила Дашу помити посуд.
– Дарина, сьогодні твоя черга мити посуд.
– Не робитиму я цього. А якщо примушуватимете, взагалі не їстиму, щоб не бруднити ваші тарілки.
– Дорогенька, тоді збирай свої валізи. В моєму домі так не поводяться.
– Що ти таке кажеш? – втрутився Павло.
– Вибач, але ми так не домовлялися.
Чоловік страшенно образився. Забрав свою доньку і поїхав. Мені дуже шкода, та я на таке не підписувалась. Якби ж ця дівка нормально поводилась, а так, чого я мала її терпіти?
Моя подруга каже, що я вчинила неправильно. Мовляв, мала шукати підхід до дитини. Та я не згодні. А як гадаєте ви? Мають діти прибирати і готувати вдома чи ні?
Більше цікавих життєвих історій тут –https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!