– Ми вас на Різдво не запрошуємо. Краще сидіть в дома і радійте, що рідний брат без даху над головою залишився. Ви у цьому винні!

Моя свекруха – то така дивна людина, певно, ви самі таких ніколи не зустрічали.

От про неї можна сказати “старша дитина для досвіду, а молодша для любові”.

Я знаю, що моєму чоловікові у дитинстві було геть не солодко, адже мама приділяла всю увагу молодшому братові Роману. Солодощі, іграшки, гарний одяг – все для нього. А Руслан навіть у школі старанно вчився, у табелі мав 11 та 12. Тільки от мама тільки могла сухо сказати “молодець” і все.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Але Руслана дуже добре прийняли мої батьки, особливо тато. Одразу почав його сином називати, запрошував на риболовлю (в них то вже як традиція). Ви б бачили вираз обличчя Руслана, коли мій тато за столом назвав його сином. Здавалося, що от він зараз просто лусне від радощів.

Може воно й так на краще, бо Руслан отримав ту бажану любов та підтримку від моїх батьків.

Після весілля у нас були певні фінансові труднощі. Хотіли купити квартиру, однак, грошей не ставало. Навіть довелося продати машину та попросити у борг. Однак, все одно не вистачало на омріяну квартиру. Ми вирішили тоді звернутися за допомогою до свекрухи, Ольги Василівни. Ну вона ж не чужа людина, а мама мого Руслана.

– 10 тисяч доларів? Та ви що, геть здуріли? А як я маю Романа доглядати?

– Мамо, він вже доросла людина. Я ж тебе прошу про серйозну послугу.

– Знаєш, то не мої проблеми. Хочеш мати гарну квартиру – сам зароби на неї.

Ми тоді залізли в шалені борги, але купили квартиру в нульовому циклі, коли ще тільки котлован залили. На щастя, мої батьки пустили жити до себе на квартиру. Так ми тіснилися майже 3 роки, помалу віддавали борги та збирали на ремонти. Руслан вдома майже не бував через роботу. Вдень працював майстром на СТО, а вночі таксував.

Але ця чорна смуга минула. Ми зробили чудовий ремонт, швидко віддали всі борги. Потім я народила двох діток – старшого сина Матвійка та молодшу донечку Мартусю.

Чоловік, до речі, дуже піднявся і відкрив своє СТО. Ось так зі звичайного майстра став досвідченим директором.

Свекруха мало цікавилася нашим життям чи справами онуків. У неї ж був свій ідол – Романчик. Так його любила, так його берегла. Тільки у 28 Роман зумів знайти жінку, яка в першу чергу влаштовувала його маму. Пані Ольга навіть поїхала на заробітки, аби оплатити гроші на весілля та подарувала квартиру молодятам.

Але я сама не ображалася на свекруху. То її життя, її справи. У моїх діток є справжні бабуся та дідусь, які їх просто обожнюють.

Тільки тиждень тому пані Ольга вирішила про себе нагадати. Приїхала у гості, привезла дітям солодощі. Чесно, я аж сама здивувалася. Але от відчувалось якесь підлабузництво у її вчинках, не робилося це від щирого серця.

Пошепки

Якраз дочекалася, аби з роботи прийшов Руслан і почала нарікати на життя закордоном:

– Та я світу білого не бачу. Працюю, як та рабиня Ізаура. Вже стільки болячок маю, он спина кожен день ниє.

– А хто тебе змушував на заробітки їхати? Роман дорослий чоловік, хай сам заробить на житло і знатиме ціну грошам.

– Та в нього тут робота є і Марія вагітна. От я вернулася, аби їй потім з дитиною допомагати. Тільки ремонт в їх квартирі ще не доробила.

Тут я зрозуміла, до чого хилить свекруха. Вона сама якось так ніяково мовчала, наче чекала підходящого моменту:

– Ну так от, мені не вистачає 5 тисяч доларів на ремонт. Там буквально треба сантехніку докупити і ще меблі в спальню.

– І що?

– Ти б не міг мені дати гроші? То для братика та майбутньої дитинки!

– Мамо, ти смієшся чи що? З якого це дива я повинен просто так віддавати 5 тисяч доларів?

– Це ж твій молодший братик! 

– Ага, мамо, а я банкомат. Забула, як нам були потрібні гроші на житло, а ти відмовила. А зараз що? Думаєш, я сам не знаю, як це – по 10 чи 12 годин працювати і кожну копійку економити?

Тоді свекруха наче з ланца зірвалася. Так почала лаятися, що аж гидко було слухати. Навіть забрала в онуків солодощі, які сама подарувала.

Тепер ходить, ображається, всім родичам нажалілася на нас. Такі вже казки розказала, що ми її навіть з кулаками вигнали геть та погрожували поліцією. 

Не знаю, як ще змінити таку нахабну поведінку свекрухи. Звісно, вона від нас ні копійки не отримає. Але дуже образливо, що вона любить та помічає тільки свого Романа. 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector