Перші роки сімейного життя я ще сподівалась, що стану свекрусі за доньку чи хоча б матиму добре ставлення від неї. Та проживши разом 8 років вже і слова доброго не чекаю.
Я вийшла заміж у 23, Вадим (чоловік) – мій одноліток. Після весілля ми почали жити у свекрухи, де ще була чоловіка старша сестра Галя з сім’єю.
Не скажу, що наше спільне проживання складалось гладко. Були і сварки, і образи. Але все швидко вирішувалось та забувалось.
Ще на весіллі свекруха називала мене «донею» та казала, що «матиме тепер дві дочки і жодної невістки». Та це були лише слова на публіку.
Валентина Серафимівна відразу ділити нас почала. Важку роботу мені, легшу – Галі. Коли Галя приходить з роботи, свекруха всіх вигонить з її кімнати, бо ж доні треба відпочити. Коли я повертаюсь після важкого робочого дня, то ще повинна приготувати на всіх, прибрати і грядки пополоти.
Онуки так само поділяються на рідних і не дуже.
Подарунки на дні народження – відразу видно, де чий. Мені пляшку вина за 100 гривень, Галі – набір ножів, які вона давно хотіла за 2500. І ще язик повертається говорити, що вона любить нас однаково.
Коли Галя з сім’єю переїхала жити в місто, то і передачі їм свекруха передавала, і раділа, що донька матиме легше життя. А потім все одно жаліла її, бо як бідній Галі у квартирі важко.
Ми ще тоді жили зі свекрухою. На її думку, я не повинна втомлюватись, а лише працювати. Мені нічого не важко – все легко.
Коли ж і ми зібрались переїжджати на квартиру, то почалась справжня вистава.
– Чому ви мене саму покидаєте? А хто це господарство глядітиме? Я без вас сама помру – голосила свекруха.
Спершу я мовчки слухала, а тоді кажу:
– Для доньки ви кращої долі і легшого життя бажали, тому і радо відпустили жити на квартиру, а ми маємо біля цих городів і господарства загнутись чи як? Чи для невістки й сина лише треба, щоб працювали?
Тоді Валентина Серафимівна і таблетки пила, і тиск міряла. Ледь не швидку викликала.
Ми все ж переїхали. Свекруха на нас образилась. Онуків не навідує і не питає про них, передач нам таких, як доні не передає.
Ми і без її продуктів проживемо, те ж мені біда. Мені хоч зараз є коли відпочити і пожити для себе, без постійних дорікань та роботи вічної.
Рада, що вибралась з-під крила люблячої свекрухи.
Які у вас стосунки зі свекрухою?