Придбали старий будинок у селі і навіть гадки не мали, які сюрпризи нам залишили його колишні мешканці

Я давно мріяла про невеликий будинок у селі. Тому коли вийшла з чоловіком на пенсію, то серйозно думали про переїзд. Адже нам набридла міська метушня, хотіли спокійно прожити свою старість. Знаю, що у моєї покійної бабусі була невелика хатинка, приблизно годину їхати від міста. Зараз там живе моя молодша сестра. 

Згадую, як мені було добре у дитинстві. Ми часто приїжджали на літо до бабусі, адже поруч ліс та озеро, друзів багато. І всі стіни у старенької були завішані іконами та родинними фотографіями.

– Зранку встану, помолюся за вашу здоров’я та поцілую кожну фотографію. І хоча вас нема поруч, але завжди у моєму серденьку, – тремтячим голосом казала вона. 

Декілька років тому її не стало. Здається, що якраз відтоді я перестала приїжджати до хати. Немов зникло все тепло та затишок. І так сумно й гірко було на душі. Але забрала всі фотографії до своєї квартири. І у мене є дивна звичка – посилати повітряний поцілунок у небо для бабусі. Адже десь там, з-за хмар, вона дивиться на мене своїми лагідними очима. А ще її знімок красується у гарній рамочці на комоді. Вирішила зберегти її традицію.

Ось нещодавно ми купили будинок у молодої пари. Коли прибирала речі, то помітила альбом з фотографіями. Вони були зацвілі, де-не-де потерті або ж порвані навпіл.

– Викидайте цей мотлох, він мені не потрібний.

Чесно у мене рука не піднялася винести таку сімейну реліквію на смітник. А молодій жінці було байдуже, вона весь час пильно рахувала гроші. 

Ввечері я залізла на стріху, щоб перевірити, чи нема там мишей та інших шкідників. Помітила невелику коробку зі старими листами. Цікавість взяла гору та я сіла навшпиньки, обережно перебрала всі листи, які там лежали та спустилася до низу. Ввімкнула невелику лампу, сіла на крісло та тремтячою рукою почала читати перший лист. Боялася, щоб папір не порвався.

Ох, як я потім гірко плакала. Виявилося, що це були не просто листи – записник про життя старенької бабусі. Там вона писала все про своє життя – Голодомор, війни, родина, про перше кохання і як не дочекалася хлопця, бо той загинув на флоті. Жадібно ковтала повітря і щоразу перечитувала кожен рядок. Відчула, як сльози котилися по моїй щоці та падали на хустину. А остання сторінка була про її онуку – жінку, яка продала нам цей будинок.

Пошепки

Відклала всі листи на комод та почала гірко плакати. Це ж така родинна реліквія, цінні спогади, а жінка все це назвала мотлохом. 

– Слухай, ти ж маєш знайомих у видавництві. Візьми ці листи, зроби книгу. Буде декілька примірників, – запропонував мій чоловік. 

Я не хотіла, щоб така дорогоцінна пам’ять просто пропала. Добре, що я знайшла цю коробку раніше за мишей – вони б точно все до останнього клаптика поїли. Вже наступного ранку мій чоловік поїхав до родини, яка продала нам хату, щоб попросити офіційний дозвіл та публікації

– Господи, ну вас нема цим зайнятися? Та у моєї баби був старечий маразм, тут половина – вигадка. А ви у це все повірили, – відмовляла жінка. Однак, погодилася на публікації та дала дозвіл, що права належать мені. Підписала всі попери. 

– Баби не стало декілька років тому, але проблеми досі їй створює, – пробурмотіла під носа та голосно грюкнула дверима. 

І вже через місяць я тримала на руках свою першу книгу – “Листи від бабусі”. Подарувала декілька примірників своєї знайомим та друзям, щоб також прочитали. Кожна історія розчулить до сліз! 

Одного вечора спустилася до льоху, хотіла перевірити стару консервацію. Раптом побачила три маленькі баночки – точно не мої, здається, що це жінка залишила їх. Взяла у руки – а там уривки з листів на кришці. 

“Мій син Ванечка, донька Орися” – і все обірвано. Хутчіше віднесла додому та почала обережно все складати, немов конструктор. 

Бабусю звали Стефанія, у неї було 7 дітей. Виявляється, бабусі було 95 років. І вона прожила таке цікаве життя. Зараз я працюю над другою книгою про ці листи. Хочу, щоб про цю стареньку дізналися якомога більше людей. 

Жінка вчинила правильно, коли вирішила зберегти ці листи? А які у вас є родинні реліквії? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector