З чоловіком одружилися, після весілля думали накопичити кошти й взяти житло у кредит. Однак для нас зараз це практично нереально, я в декреті, чоловікові через карантин зменшили зарплату вдвічі. То ж ми проживаємо з моїми батьками. Коштів вистачає лише на найнеобхідніші речі. А от батьки ні в чому собі не відмовляють, поміняли цього року свою машину, щороку їздять і відпустку.
Заробляють вони непогано, батько має власне СТО, де вони з другом ремонтують машини, матір теж працює. А ще й бабусину квартиру здаються в оренду – могли б і нам її дати. Кажуть, що хоч на старості років поживуть нормально.
Цього року крім моря літали ще і в Європу, подивитися світ, як мама сказала. І це в той час, коли у нас ледве вистачає жити від зарплати до зарплати!
Коли я не витримала і все їм висловила, мати сказала, що і так багато для нас робить, ми живемо безплатно, за оренду і комуналку не платимо, так що заробити на сім’ю зобов’язаний мій чоловік. Їм навіть онука не шкода. Купують іноді йому іграшки й фрукти, але це крапля в морі, якщо рахувати їхній прибуток.
Коли влітку попросила взяти дитину з собою на море, вона відмовила, кажуть, що він ще маленький (3 роки) і вони не хочуть брати на себе відповідальність. Я б їм не пропонувала, якби ми самі могли повезти дитину оздоровити, і вони це прекрасно розуміють. А тут ще чоловік дістає розмовами, що батьки могли б віддати нам бабусину квартиру.
Мені соромно перед подругами за свій одяг, і коли мова заходить про відпочинок, то я просто мовчу і слухаю, куди вони сім’єю їздили в цей раз.
Як достукатися до батьків, що не можна бути такими егоїстами, маючи дочку і внука?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!