У мене є дочка Віта, яка вийшла заміж років 6 тому. Зять Олег дуже файний хлопець, працьовитий, добрий, щирий.
Після весілля вони жили на орендованій квартирі, а потім переїхали у свою квартиру. Та щоб її купити молоді вдвох роками працювали за кордоном.
За той час, що діти були в Чехії зять не раз висилав гроші своїй мамі. Моя сваха не раз могла його попросити про це, бо бачте у неї потреби є. Не бачу я потреби у новому сервізі, але нехай.
Потім дивлюся, а вона в новому пальто і чобітках. Звичайно, що старе вже давно зносилося і не має ніякого вигляду. Грошей казала постійно бракує купити собі, то чому б не попросити допомоги в сина. Адже він там точно не бідує.
Я деколи слухала її і не розуміла. Вона мати, вона жінка працездатного віку, то чому не йде на підробіток? Чи може думала, що її син поїхав і гребе гори грошей? Не знаю…
Діти поїхали собі на квартиру заробляти, а вона лізе зі своїм оцим одягом.
Моя донька теж нелегко там працювала. Але чомусь у мене не виникало думок про те, щоб просити в неї якісь гроші! Але брехати не стану, часами я і сама кінці з кінцями зводила, але ж від голоду не вмерла.
Навпаки старалася і лишню копійку дітям відкладала, щоб скоріше ту квартиру купили чи на ремонт.
Минув час. Діти приїхали і запросили батьків до орендованої квартири. Типу відсвяткувати повернення.
Ми з чоловіком накупили фруктів, торт замовили, квіточки дочці, а зятю одеколон, бо скучили і хотілося нарешті їх привітати. Навіть совість мучила, що ми з чоловіком не так сильно подбали, що діти були змушені на заробітки поїхати.
Натомість сваха і сват прийшли з порожніми руками. Може якраз наготували долоні, щоб гроші синові випросити, бо як інакше?
А потім діти почали вибирати собі квартиру. Я подумала, що саме зараз час, щоб віддати гроші, які я їм призбирувала! Сума там вийшла приємна, як на мене – 5 тисяч доларів. Ми з чоловіком роками ці гроші складали, але дітям нічого не шкода.
Подумали, що так дітям стане трохи легше, хоча на фоні ціни за квартиру ті гроші здавалися невеликими.
Дочка дуже зраділа. Сказала, що квартиру вони вже обрали. А за подаровані гроші зроблять дитячу і докуплять сантехніку.
– Дитячу? А що так раптом? Спершу спальню собі облаштуйте…
– Ну мамо… Ти скоро станеш бабусею… – усміхнулась Віта.
– Ти серйозно? Радість яка!
Мене ще більше тішило, що гроші підуть на користь дитинці.
Минуло кілька місяців, ремонт йшов повним ходом. Дочка запросила мене глянути на усе це. Та коли я побачила голі стіни дитячої кімнати, то добряче здивувалася.
– А тут ви ще нічого не зробили, чому?
– Мамо, я не хотіла тобі говорити, ми доробимо її пізніше. Так склалось…
– Ану кажи, що таке?
– Та це все свекруха, – Віта зажурено опустила очі. – Вона взяла ці гроші. Їм зі свекром різко закортіло переїхати на дачу. Сказала, що дитина народиться тільки через пів року, що ми ще встигнемо заробити.
– Так! Я нічого не розумію!
– Вона пояснювала, що в місті стало некомфортно жити, вимикають воду, світло, холодно стає. А там буде своя криниця і пічка. Захотіли таку дачу, що і зимувати там можна було.
Я підозрюю, що моя Віта була проти, це зять наполіг, не змогло його добре серце відмовити наглій матері. Шкода, що він цього не бачить.
А ви собі можете уявити, що я відчула в цей момент? Гроші, які ми так довго відкладали, зайвого собі не дозволяли забрала сваха!
А діти тепер замість того, щоб насолодитися батьківством повинні дороблятися на клятий ремонт. Я одна думаю, що моя сваха неправильно чинить з молодими? Ну так не робиться! Звідки вона собі взяла, що син її забезпечувати має?
Діти самі собі господарі і ніхто не має до них лізти і відбирати гроші! Тим більше, що свати ніколи такі бідні не були.
Я не бачу вибору, крім того, щоб йти і повернути ті гроші. Ще й накажу, щоб забрала руки від дітей.
Сестра це все послухала і наполягає, щоб я не лізла. Що всі дорослі і вправі самі вирішувати. Що я тільки всіх пересварю.
Може частка правди у її словах таки є, просто в голові не вкладається ця ситуація. А що б ви зробили?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!