Мій чоловік – справжня трудяга. Сам народився та виріс у бідній родині, тому вже з 10 років старався заробити хоча б якісь гроші. То роздавав листівки у місті, випасав корів, допомагав сусідам на полях підгортати сіно чи збирати яблука в саду.
Навіть після закінчення училища він не пішов вчитися далі в університет, а влаштувався на будові майстром. Сам заробив на квартиру, машину. Він постійно шукав якісь підробітки, брав додаткові зміни на роботі. Словом, жертвував собою заради нашого блага.
І коли наш єдиний син Павло одружувався, то Михайло поїхав у Німеччину до кума. Майже рік там працював, аби заробити гроші молодятам на весілля. Але після того святкування знову повернувся в Німеччину на 3 роки, щоб купити Павлові ще квартиру. Ви ж самі розумієте, що житло – це не дешеве задоволення, як і ремонт.
Однак, через таку важку працю Михайло підірвав своє здоров’я.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ми робили операцію йому на спину, довго лікували. Чоловікові тепер не можна підіймати важкі речі, дуже довго підіймається на 4 поверх, задишку має. Зранку не міг навіть підняти з підлоги якісь речі, що впали.
Я, хоча і працюю на роботі, але от половина зарплати йде на лікування чоловіка. То треба уколи зробити, до масажиста відвести, банки спеціальні поставити.
Нещодавно Михайлові так кепсько стало, що я була змушена швидку допомогу викликати. Лікарі тільки сумно хитали головами та важко зітхали:
– Тут потрібна операція, треба до Києва їхати. Затягувати з цим не можна, інакше взагалі хребет відмовить та буде найгірше.
– Що?
– Ну що, візок!
Я сама там ледь за серце не взялася. Операція коштує пару тисяч доларів, я ж такої суми не маю! Одразу зателефонувала до сина, аби він допоміг:
– Мамо, ну а я чим допоможу? Візьми кредит чи попроси в родичів у борг.
– Але ж це твій рідний батько.
– Мамо, ти знаєш, які зараз важкі часи в Україні. Я сам таких грошей не маю.
Тоді син кинув слухавку, а я почала гірко плакати. От батько для нього стільки всього зробив, подарував квартиру з гарним ремонтом. А він що? Зараз Михайло може опинитися у візку, а Павлові байдуже, бо “важкі часи”.
Я позичила гроші у сусідів та родичів. А вже потім візьму кредит. Михайлові поки не говорила про такий вчинок сина, бо тоді його серце точно не витримає.
Але от чому син виріс таким невдячним? То ж його рідний батько, а не чужа людина. Невже йому гроші важливіші за нас? А що буде потім, коли ми станемо старими та немічними?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!