Минулого тижня Людмила приїхала в село. Свекруха якраз картоплю викопала. Люда, навіть не питаючи дозволу, заявила, що забере із собою два мішки, а від’їжджаючи, попередила, що наступного тижня знову повернеться – хай свекри готують продукти

Ми із Захаром побралися рівно 20 років тому. Сама не вірю, що стільки часу з ним прожила. Одразу після весілля ми поселилися у квартирі разом із його батьками. Пожили місяців зо 2, а тоді свати заявили, що хочуть у село поїхати. Мали там дачу. Мовляв, вам заважати не будемо, лишимося там. 

Ось так ми самі залишилися у двокімнатній квартирі. Райончик у нас хороший, сусіди непогані. І найголовніше те, що ніхто мені не дорікне, що я власних сватів вигнала їхнього дому. Самі запропонували. 

Тоді моїй свекрусі виповнилося 45 років, а свекру – 47. Вони ще на роботі працювали, але були змушені звільнитися, щоб переїхати в село. Почали ремонт у хаті робити, облаштували її, воду провели. І залишилися там. 

Але в сім’ї не без проблем, як-то кажуть. У моєї свекрухи є рідна сестра Людмила. Вона молодша на 3 роки. До слова, дача – це ділянка їхніх батьків, яка мала порівну дістатися обом дочкам. Але зараз там живе моя свекруха зі своїм чоловіком. Після гибелі стареньких сестри взялися ділити дім, але Люда сама словесно від усього відмовилася. Казала, що тяганини з документами багато та й старий дім їй ні для чого. Має квартиру у місті. 

Ось моя свекруха й оформила все на себе. А тепер, коли Людмила дізналася про переїзд та ремонт, то раптом згадала, що також має право на батьківський спадок. Спочатку вона підмовляла сестру, щоб вона нам квартиру не залишала. Вони, каже, ще молоді, їм своє місце треба, а не все готове. Людмила взагалі радила моїй свекрусі вигнати нас на якусь орендовану квартиру. Але та була проти. 

Нещодавно батьки мого чоловіка якраз закінчили облаштовувати ділянку. Скопали город, посадили сад, завели господарство. Свекруха за освітою була лікаркою. У селі її взяли місцевим фельдшером. Свекор підпрацьовував водієм. Так і обжилися вони добром на новому місці. 

Та й ми від них не відставали. Я гляділа за квартирою, дітей народила, на жаття не жалілася. Онуки, до слова, дуже люблять гостювати у бабусі з дідусем Часом проводять там усе літо.

Летний вечер в деревне.... Photographer Vladimir Ryabkov

Пошепки

І ось останнім часом до свекрухи зачастила її сестра. Людмила одразу помітила, що справи у сім’ї ідуть непогано і це виявилося зовсім не до вподоби їй. По роботі сестра допомагати не поспішала, зате гостинці возити у місто – завжди рада.  Жінка вважала, що так і має бути, адже вони рідні та ще й ділянка як-не-як спільна.

Совість, здається, тітку Люду не мусить взагалі. Місяць тому вона продала свою квартиру в центрі міста і хотіла придбати більшу. Пішла до моєї свекрухи, хотіла попросити грошей, яких не вистачало для покупки. Сестра розвела руками, мовляв, самі тільки з боргів вилізли, бо ремонт закінчували. І тут Людмила вкотре нагадала, що віддала сестрі свою частку. Діватися було нікуди. Свекри ще  в нас просили допомоги, щоб відкупитися від Людмили. 

А минулого тижня у селі знову була Люда. Не сидиться їй на місці. Свекруха якраз картоплю викопала. Ось тітка собі безцеремонно набрала два мішки добра, прихопила банки з варенням і додому.  Свекруха змовчала. Не дорікнула навіть сестрі. 

Зате Люда, від’їжджаючи, попередила, що через тиждень повернеться. Сказала, щоб родичі сумки з продуктами наперед їй склали. А вона прийде і все забере. Там якраз свята починаються, тому список сестра моєї свекрухи залишила чималий. З такою ріднею і розоритися можна!

Мама мого чоловіка тільки понуро видихнула. Вона добре знає характер своєї сестри, тому навіть не береться їй перечити. Мені ж свекрухи жаль. Вона у мене хороша. Тільки-от завжди знаходяться люди, які її добротою користуються.

А вам шкода моєї свекрухи?

Що порадите?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector