Знаєте, от буває в житті, що і рідні діти люблять гроші більше, ніж батьків.
Є у мене одна хороша сусідка, Мирося. На жаль, доля у неї дуже гірка та нещаслива. Чоловік страшенно пиячив, крав у неї гроші та золото. Навіть раз програв у карти телевізор та пральну машинку. А потім допився до чортиків. Миросі довелося зичити гроші, аби просто поховати чоловіка.
Сама жінка сирота, ні батьків, ні сестер чи братів не мала. І довелося їй самотужки підіймати двох синів та малу донечку. Наші дітки ровесники, тому я часто допомагала їй. То нагодую малих, передам їм смачні пиріжки чи вареники. Часто віддавала Мирославі одяг, аби її діти мали в чому взимку ходити. Просто щиро шкода було сусідку.
А коли діти підросли, то Мирося подалася на заробітки в Португалію. Працювала там на 2 роботах – покоївкою та прибиральницею в одному готелі біля моря. З ранку до ночі носила важкі кошики з білизною, мила все, складала. Жила у невеличкій кімнатці-комірчинці.
Зате щомісяця пересилала дітям гроші та продукти. Правда, вони їх не дуже розумно витрачали. Старший Микола все старався почати бізнес і вкладав сотні євриків. Однак, нічого доброго не виходило. Петро від брата не відставав – хотів машину. А молодша Світлана купила телефон та косметику. Хоча ж могли зробити в хаті ремонт, дах підлатати чи навести лад на дворі. Але хіба їх це цікавило?
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Так Мирося працювала, як конячка, а діти не цінували ті гроші. Кожному купила по квартирі, машині, заплатила за весілля. А ви спробуйте профінансувати таке дороге задоволення одразу трьом дітям і нікого не обділити.
Після готелю жінка почала працювати в одної панни. Мирося за освітою лікарка, тому робила сеньйорі масажі, ліки давала, возила на здачу аналізів. Та і за будинком доглядала, стригла газон, прибирала всередині, готувала їсти. Сеньйора платила дуже щедрі гроші та ще й дозволила безкоштовно жити разом.
Не раз Мирося задумувалася про те, аби повернутися додому. Адже там діти, онуки. Малюки вже геть чисто бабусю ніяк не впізнають!
– Хочу повернутися, так серце за рідними скучив. Але Микола з Петром говорять, що краще мені ще рік-другий закордоном побути. Бо зараз дуже важкі у них часи..
– Миросенько, вони вже дорослі і самі повинні розбиратися! Вже годі стільки років працювати, подумай про себе нарешті.
Але в Португалії Мирося все-таки знайшла своє щастя. Сеньйора познайомила її зі своїм сином, Енріке. І він по самі вуха закохався у Мирославу. Ще й через місяць зробив пропозицію та планує відгуляти весілля.
Мирослава вирішила повідомити щасливу новину дітям. Але замість підтримки почула тільки образливі слова у свою сторону:
– Мамо, ти геть розум втратила у Португалії? Яке заміж? Ти не молода дівка!
– Ти там будеш весілля робити, а ми за тебе червоніти? Що про тебе сусіди скажуть?
Однак, найбільше її образила відповідь доньки:
– У мене кредит на машину, я ще не весь виплатила. А ти хочеш гроші витратити на весілля. То ти така егоїстка?
Саме після такої розмови Мирослав зрозуміла, що діти любили її тільки через гроші. Тому вирішила все-таки піти на перекір. Потайки повінчалася з Енріке. Потім приїхала в Україну та виставила свій будинок на продаж. І всі гроші забрала собі, дітям ні копійки не залишила.
І знаєте, я пишаюся вчинком Миросі. Вона нарешті почала жити для себе, а не для дітей. Вони, звісно, дуже образилася на матір. Але тепер у Мирослави інші клопоти. Щовечора я розмовляю з нею у скайпі та бачу, як сусідка світиться від щастя.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!