У мене була своя однокімнатна квартира біля медичного університету на Пекарській. Батьки подарували, коли я вступила до Львова на навчання.
Згодом познайомилася з Миколою, почали зустрічатися. У 25 вийшла заміж, народила донечку Злату. Але ми переїхали жити до Колі, він мав своє двокімнатне житло. Мою квартирку здавали в оренду, відкладали гроші на “чорний день”. Ну, наприклад, неочікуваний ремонт, якась поїздка чи на інші забаганки. Отримували ми 7 тисяч і це були нормальні кошти.
Однак, зараз нашій Златочці 5 і я вагітна другою дитиною. Звісно, місця у квартирі вже не так багато, як хотілося б. І ми давно думали про те, щоб купити будиночок десь у Брюховичах чи в Сокільниках. Аби була велика територія, дітки мали майданчик та гралися на дворі. Адже дім набагато краще за квартиру, там є море переваг.
Тільки от Коля був категорично проти:
– Ну в мене нема стільки грошей. Проблеми в фірми, замовників нема. Ми ледь тримаємося на плаву, який будинок, Софіє?
Але я чудово розуміла, що вчотирьох нам буде дуже і дуже тісно жити. Тому вирішила продати квартиру на Пекарській та вкласти всі заощадження в будівництво. Ще моя мама з Португалії передала кругленьку суму та нову кухонну техніку.
Загалом, за 7 місяців ми зробили ремонт, якраз купили будиночок у приватному секторі. Мені через місяць вже народжувати, готую кімнатку для синочка. Але декілька днів тому я дізналася просто шокуючу новину про Колю.
Виявляється, з його роботою все добре, ніхто нікого звільняти не збирався. І що останні місяці вони отримували надбавки та премії на офісі. Ще й до того, він здає в оренду квартиру своєї мами. Галина Петрівна зараз мешкає на дачі. Коля навіть не заїкався про такий дохід.
– Як ти посмів мені так брехати?
– Ну, по-перше, я не брехав, а просто не договорював. То різні речі. По-друге, це квартира моєї мами. Яке ти маєш право розпоряджатися чужими грішми?
– Я заради цього будинку свою квартиру продала. І мама нам дала 10 тисяч євро!
– Ну це ти хотіла, а не я. Чого з мене винного робиш?
Чоловік не визнає свою провину. Мало того, на відкладені гроші з оренди він купив собі нову машину. Я достеменно не знаю, скільки вона коштує, але це дуже дорога іномарка.
Свою двокімнатну квартиру він закрив на ключ та не хоче нікого пускати. Ні для оренди, ні для біженців. Раз на тиждень туди поїде та вазони полиє, на цьому все. Хоча оренда могла б приносити нам ще один додатковий прибуток. В країні війна та зайві гроші ніколи не завадять.
Але Коля вперся і не хоче мене слухати. Каже, що я взагалі не маю права командувати. Хоча саме я колись у його квартирі господарювала, прибирала, їсти робила.
Ось так жага до грошей затьмарили розум мого чоловіка. Мені скоро народжувати, а я досі не знаю, чи хочу з ним виховувати дітей. Навіть замислилася про розлучення.
Однак, куди я піду? У мене нема житла взагалі!
Люди добрі, як мені ще достукатися до Колі? Чого він таким скупердяєм став, поясніть!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!