На наступний день вона відпросилася з роботи, і поїхала. Чоловікові сказала, що батьки попросили

Батьки Ольги були заможними людьми, тато — власник фабрики, а матір на роботу не ходила, вона просто займалася донькою та підтримувала домашній затишок. Проживала сім’я в невеликому містечку, тому після закінчення школи Ольга поїхала навчатися в обласний центр, де і познайомилася з майбутнім чоловіком Олексієм.

От одружилися, живуть разом непогано, мають хорошу роботу, однак було єдине те, що їх дуже засмучувало — відсутність дітей. Довгий час у них нічого не виходило, жінка робила безліч тестів, але результат змушував її плакати —  всі негативні. Ольга не розуміла несправедливість: чому тим, кому не потрібні діти, Бог дає їх, а хто так сильно хоче цього – ні.

Вихідного дня дівчина прогулювалася парком, вирішила трішки розвіятися в сонячний день. На одній з лавок сиділа старенька бабуся, яка годувала насінням голубів, Ольга чомусь інтуїтивно сіла біля жінки. Згодом старенька поділилася насінням, і вони вже вдвох годували птахів. Слово за слово, й розговорилися. Ольга в розпачі розповіла про свій тягар, а бабуся потім спитала:

– Олю, подумай добре і скажи, чи є такі люди, яких ти раніше образила, однак зараз вже і забула про це?  

Ольга задумалася й похитала головою, оскільки ніхто не спадав на думку. 

– Ще раз подумай, можливо, ще зі шкільних років?

Ольга знову поринула у спогади, однак не могла нічого пригадати. Раптом, її кольнув спогад, і вона згадала один випадок. Навчалася з нею в класі дівчинка Олена. Виховувала її бабуся. Олена практично ні з ким не спілкувалася й весь час у школі проводила наодинці. Саме тому з неї часто насміхалися однокласники, хоча дівчина намагалася на це не реагувати.

Ольга любила спілкуватися з Оленою, у них було багато спільних інтересів, інколи могли годинами розмовляти телефоном, однак в школі Ольга оминала Олену, їй було соромно признаватися в тому, що дружить з цією дівчиною. Олена теж не підходила до Олі в школі, ніби не наважувалися. 

Одного дня Олена одягла в школу не форму, а окрему спідницю та кофту, на перерві у неї розійшлася блискавка на спідниці, і вона заколола її шпилькою. Хлопчаки вирішили повеселитися й тихцем розстебнули шпильку, спідниця впала на підлогу й всі насміхалися з неї. Оля спостерігала за ситуацією, однак підійти не наважувалися. Всі б ще і з неї насміхалися. 

В той день Олена після уроків побігла до річки і стрибнула. На щастя, її побачив чоловік, який витягнув та викликав швидку. Дівчину вдалося врятувати, а в лікарні її навідувала лише бабуся. Оля спершу хотіла приїхати, а потім щось взагалі забула про це. 

З того часу про Олену більше не було чути. Казали, що вона пішла в іншу школу, однак до нормального життя так і не повернулася, сприйняла все надто близько до серця. 

І ось вона подумала про неї, це єдиний випадок, коли їй було соромно згадувати про свою поведінку, але вона її не ображала.

Поки Оля згадувала всю ситуацію, старенька з голубами зникла, однак дівчина сама зрозуміла, що їй треба зробити. Вирішила поїхати в рідне місто, її батьки також давно звідти переїхали, то ж вона не була вже там роками. Приїхавши в містечко, вона зупинилася в готелі, і відразу поїхала до будинку Олени. Її дуже дивувало те, що за ці роки взагалі нічого не змінилося, а двері, як і колись, відчинила бабуся:

– Олю? Ти що тут робиш? 

– Доброго дня. Олена вдома?

– Та вона завжди вдома, проходь. Навіщо вона тобі?

– Оленко, привіт. Це Оля Білоусова, пам’ятаєш мене?

– Ну і, що тобі треба? 

– Зараз розповім… Ольга почала розповідати про власне життя, а Олена продовжувала сидіти спиною до неї, згодом Ольга попросила пробачення і на цих словах колишня подруга повернулася обличчям. Ольгу вразила її витончені риси обличчя, дівчина була надзвичайної краси.  Змінилася до невпізнання. Т

– Олю, я тоді вірила всім серцем, що ти прийдеш до мене в лікарню, навідаєш, а тобі було абсолютно байдуже. Я розумію, що тобі було соромно дружити зі мною, тому зла не тримаю. Однак в той момент я відчула себе зрадженою, я була дуже розчарована  в тобі, і коли мені сказали, що у мене не буде ніколи дітей, я подумки побажала тобі того ж. Я і не могла подумати, що ці слова матимуть таку силу. 

Дівчата почали просити пробачення один в одного, залилися сльозами й стали тісно спілкуватися. Пройшло ще три місяці й Ольга знову купила тест, вона  була шокована, коли побачила на ньому 2 смужки. От і народила вона дівчинку Алісу, а Олена стала їй хрещеною матір’ю. 

Тому не варто бажати зла іншим, адже всі наші думки та слова впливають на життя інших. 

Що Ви думаєте з цього приводу?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: