– На підгузки нема, щойно мамі 10 тисяч віддав! Бери пелюшки, раніше люди так жили і нічого! – Почувши таке від Роми я схопилась за голову

Казала мені мама не поспішати із заміжжям, та я не послухала. Закохалась в 19 років, а за пів року дізналась, що вагітна. Так добре пам’ятаю той день, коли коханий повів мене до своїх батьків знайомитись. Свекруха так зверхньо поглянула на мене:

 – Яка ж дівчина житиме з хлопцем до заміжжя? Що не міг порядну знайти?

Рома виправдовувався, а я була ладна крізь землю провалитись. Він ж був моїм першим серйозним коханням. До нього навіть не цілувалась ні з ким. Тож ми побралися і я пішла в невістки. Більше ми не мали де жити. Рома роботу знайшов, а я народила і з дитиною сиділа. Свекруха ж контролювала кожний мій крок. Вона не працювала все життя, адже свекор був директором агрофірми. В селі її вважали першою панянкою. 

Я щодня відчувала зневажливе ставлення Тетяни Михайлівни. Вона й не приховувала того, що хотіла б біля сина іншу бачити. Згодом мій синочок трохи підріс, вже в рік я його почала зі своєю мамою залишати, а сама роботу знайшла в місті. Було важко щодня добиратися 20 кілометрів, але платили справно.

Та тоді сталася в нашій сім’ї біда – помер свекор. Для мами Роми це стало ударом, та не тому, що жити без нього не могла, просто звикла мати опору і ніколи не дбала про фінансове становище. А тоді ще й ціни стали рости, війна почалась. Та ми жили усі разом і якось справлялися. Звісно моєї зарплати мало на що вистачало. Чоловік гроші давав. Та якось я попросила в нього на підгузки і почула грубу відповідь:

– На підгузки нема, щойно мамі 10 тисяч віддав! Бери пелюшки, раніше люди так жили й нічого!

Пошепки

 – А нащо мамі такі гроші?

 – Ми ж в неї живемо, час вже якось віддячити.

  – Але в тебе своя сім’я і потреби!

 – Мама теж мені рідна. Ми мусимо їй допомагати!

Я не знала що казати. Не розуміла, як свекруха могла в нього гроші взяти, знаючи нашу ситуацію. Довелось мені йти позичати гроші. Але як жити далі я зовсім не знаю. Якщо Рома щомісяця 10 тисяч віддаватиме – ми не будемо мати що їсти. Мама каже, щоб я забирала дитину й розлучалась. Та мені так не хочеться, аби малюк без батька зростав. Порадьте, як мені бути?

 

IrynaS
Adblock
detector