Уявимо одну дівчину, нехай назвемо її Яна. Вона з першого погляду закохалася у чоловіка, старшого на 5 років – Олег. Романтичні побачення, обіцянки у вічній любові, дорогі подарунки. Згодом переїхала до нього на квартиру та почали жити разом.
Правда, житло, м’яко кажучи, було схоже на звалище – брудні шкарпетки, гора посуду в умивальнику, зіпсовані продукти та заляпана жиром кухонна плитка. Штори давно треба викинути, килими віддати у хімчистку. Бракувало якогось затишку, комфорту. Тому Яна зібралася у “Епіцентр” та купила стільки декору, що по всьому магазині тягла одразу 2 візки. І все обирала тільки найкраще.
Повісила нові штори у всі кімнати, розставила свічки, вазони, рамочки для фотографій, у шухляді тепер замість звичайного пластикового посуду стояли красиві чашки й тарілки, обов’язковий атрибут – аромадифузор, у кожній кімнаті по декілька баночок залишила. Не забула себе потішити – одягла красивий атласний халатик та чекала хлопця з роботи.
– Ну а не було чогось простіше? Такий пафос, ніби ми у палаці живемо. І навіщо тобі цей халат, нема у чому ходити вдома? – скептично відповів Олег, коли оглядав кімнати.
Спершу Яна подумала, що вона дійсно перестаралася. Дійсно, штори могла купити і у звичайному магазині або ж взяти свої з гуртожитку. А свічки навіщо? Вони і так чисто для краси стояли і купила тільки через акційну знижку. Однак, це було затишшя перед бурею. Виявилося, що в Олега інше бачення на побут.
– Навіщо ти купуєш щоразу нові ганчірки? Є газета, нею можна спокійно мити вікна!
– Застели фольгою плитку, так менше бурду буде на поверхні.
– Скільки ти заплатила за цю швабру? Збожеволіла? У мене є стара футболка, нею можна спокійно помити підлогу. Негайно віднеси її до магазину.
Але дівчина все терпіла. Він чоловік, краще знає. І мама її так виховала – справжня господиня повинна завжди покірно виконувати кожне прохання.
Ось вже улюблені парфуми та помада закінчилися, треба у салон краси піти та зробити новий манікюр. А ще довго з подругами на шопінг не ходила.
– Який одяг, яка косметика? У тебе стільки того мотлоху назбиралося. Ні, навіть копійку тобі не дам. Теж мені, марнотратка знайшлася. Я ці гроші тяжко заробляю не для того, щоб ти їх на всякі дурниці витрачала!
І тепер Яна запихала газету у старі зимові черевики, які промокали, зашивала сукню та вже забула, коли востаннє малювала волосся. Часто одягала шапку, щоб приховати відросле коріння. А коли з подругами в кафе ходила? Чи в кіно або ж у спа на відпочинок? З ранку до ночі поралася по господарстві, лиш би догодити своєму Олегові.
Якось дівчина пішла до магазину за продуктами. Вже автоматично обирала дешеві макарони та гречку на акції.
– Яно, це ти? Боже, ну і вигляд у тебе. Ти схожа на бабусю! – сказала подруга.
Дівчина зашарілася, прийшла додому та оглянула свою квартиру. На підвіконні газета, щоб пилюка не осідала, плита вся застелена фольгою. Від такої жахливої картини вона гірко заплакала прямо у коридорі, кинувши всі продукти на землю.
– І на кого я дійсно перетворилася? Немов постаріла на 10 років, – тихо промовила Яна, коли почала порівнювати себе з відображенням у дзеркалі та фотографіями з відпочинку.
На знімках стоїть красива та щаслива дівчина, яка посміхається від щастя. А тут зможена та виснажена бабуся, яка тільки й думає про хатні обов’язки і як догодити чоловікові.
– Ні, я більше та не можу жити.
Тоді зрозуміла, що зовсім не кохає Олега, адже він перетворив її на власну Попелюшку. Готувати обід, вечерю, витирати пилюку, мити брудний посуд – ось такий розпорядок дня був у неї.
Відчинила шафу та почала збирати всі свої речі.
-Та що це я роблю? Ні, я поїду з порожніми руками!
А що вона мала забрати додому? Порваний халатик, порожні баночки з-під тонального крему чи стару сукню, яка вже зносилася або ж надщерблену чашку? Взяла тільки свої документи та улюблений вазон – йому не місце з таким поганим чоловіком. Викликала таксі та поїхала до батьків. Вони радо прийняли доньку додому.
Під вечір до неї зателефонував Олег:
– Куди ти пропала? Холодильник порожній, я прийшов з роботи голодний. Ще й брудно!
– Я йду від тебе. Знаєш, навіть речі старі не забрала, можеш їх викинути. Мені не потрібен такий чоловік, як ти. Я не хочу бути для тебе “зручною” служницею. Якщо тобі так зручно жити – то живи далі, тільки без мене, – і кинула слухавку.
Хлопець ще довго не міг зрозуміти, чому Яна вирішила піти від нього. Адже він їй давав гроші на продукти, забезпечував житлом. Почав всім скаржитися, що це дівчина така невдячна і не цінувала його турботу.
А Яна влаштувалася на хорошу роботу. Згодом знайшла своє справжнє кохання – чоловіка Петра, зараз у них є двоє діточок. І за весь час дівчина навіть не доторкнулася до миючих засобів, адже Петя спеціально найняв хатню робітницю.
– Ти і та на роботі працюєш. Я хочу, щоб моя дружина відпочивала та була щасливою, а не тягла на собі все господарство.
А Олег досі не зміг протриматися з жодною дівчиною хоча б місяць. Або ж це вони не витримали життя під одним дахом з таким горе-чоловіком.
Кого ви підтримуєте у цій ситуації? Чому?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
-
Я українка, подорожую та вже знаю, як відрізнити росіянина від інших туристів
Я вже 10 років працюю у туристичному агентстві. Інколи мене відправляю... -
Ранковий автобус «Мукачево — Івано-Франківськ». На одному з місць у навушниках мирно спить військовий… Тут ...
Ситуація наступна. Бачила на власні очі. В ранковому автобусі «Мукачев... -
– Звідки ви? – спитав поляк та витріщив на нас очі
У редакцію Пошепок потрапила цікава історія пана Віталія. Хоч і сталас... -
Українка в Іспанії осоромилась перед власниками, що її прийняли
Теж хочу розказати історію.Чула від своєї знайомої. Як почались воєнн... -
Знайомий поляк розповів ситуацію на рецепції, а мені так гірко стало, не могла слів підібрати
Після цієї розмови з поляком мені захотілося поділитися історією з усі... -
Лікар-гінеколог багато чого вже бачив у своїй практиці, але така пацієнтка у нього була вперше!
До кабінету гінеколога зайшла чергова пацієнтка. В руках тест на вагі... -
Коли мені було 10, ми переїхали з Москви до Києва. Я дуже довго боялася говорити ...
Тоді мені, здається, було 10 років. Хоча мої батьки українці, але жили... -
Це сталося на ринку в Києві. Тут бабусі щодня продають зрази, а я все думаю ...
Редакція Пошепок натрапила на проникливу історію Анни та вирішила поді... -
Цього року в травні не стало моєї синьйори, за якою я доглядала останні 5 років ...
В Італії працюю останні 15 років свого життя. Можна сказати, що мій ді... -
Я тебе не покинув, і це мій подарунок тобі на все життя, але те, що ...
9 років тому у моєму житті трапилося те, що перевернуло все моє життя... -
Діти знають, яка в мене пенсія і як важко мені живеться. Вирішила попросити у них ...
З чоловіком все життя працювали, щоб дати дітям все найкраще. Зараз і... -
– Ви тільки живіть, пацани, -думав я, витираючи ті грьобані сльози
Один із випадків, що розчулює до глибини душі та нагадує якою ціною на... -
Переїхала в будинок і зіштовхнулась з проблемами! Згадую життя в квартирі як рай!
Я мріяла все життя переїхати у приватний будинок, бо у місті мені надт... -
Я не хотіла так швидко заміж та батьки наполягли. Те, що весілля зіпсує моє життя ...
Наша історія кохання, що почалась, як у казці Я була дуже вродливою д... -
Дружина і коханка: сповідь одруженого чоловіка
Дружина волосся прибирала в хвіст, так щоб не лізло в очі, в тарілки...