Всі мої подруги скаржилися на своїх свекрух. І так, як я останньою вийшла заміж з нашої компанії, то сподівалася, що мене така горе-родичка омине. Я не хотіла конфліктувати зі свекрухою, думала, що називатиму її другою мамою. Ну бо як це – сваритися з матір’ю твого чоловіка, то ж не можна!
Але Василині Михайлівні я чомусь одразу не сподобалася. Вона ще у гостях почала на мене косо дивитися, не говорила. Я її про щось питаю, а вона тільки киває головою “так” або “ні”. Добре, що свекор, Остап Романович, добре прийняв мене у родину. То анекдоти розповідав чи історії з армії, показував свої вироби з дерева, пригостив домашньою наливкою та ще дав моїм батькам на пробу.
І хороше ставлення свекра якось стабілізувало негаразди у родині. Я старалася не зважати на поведінку свекрухи, хоча вона постійно провокувала сварку. То на якесь свято принесе свої салати і їсть окремо, бо “я погана господиня”. Не соромилася обговорювати мої речі, ремонт у квартирі, роботу. Постійно казала, що я у її сина на шиї сиджу. Так, я заробляю не стільки тисяч, як Микита, але маю гарну роботу в салоні краси.
Потім я завагітніла, ми дуже сильно хотіли малюка. Коли я повідомила цю новину свекрам, то пан Остап дуже зрадів та аж заплакав. А свекруха вийшла на кухню і до когось зателефонувала. Я тихцем підслухала розмову “Нінка, я надіялася до останнього, що він її кине. А та дівка вирішила дитиною мого сина прив’язати”.
Всю вагітність я намагалася не перетинатися зі свекрухою. Навіщо собі зайвий раз псувати нерви та настрій? Хай вона далі ображається і поливає мене брудом. Це показує не мене, а її з поганої сторони.
І от нарешті пані Василина поплатилася за свої концерти. Місяць тому я народила дорослого та красивого синочка. У пологовий на виписку приїхали батьки, родичі з села, друзі.
– Ну знаєш, він геть на мого Микитку не схожий. Очі не ті, рот не такий. Ніс без горбинки.
– Бо у мене ніс рівний. Це наш син.
Я зрозуміла, що свекруха точно влаштує мені якусь провокацію. І через декілька днів після виписки вона приносить якісь папери, кидає на стіл:
– На, помилуйся, синку, як вона тобі роги наставила!
– Мамо, ти про що?
– Відкрий документи і почитай!
Як виявилося, свекруха тихцем зробила тест ДНК, взяла волосся сина Адама та своє для порівняння. І результат виявився негативним.
– Мамо, а покажи мені, будь ласка, те волосся, яке ти брала на тест.
– Ось!
Микита взяв той пакетик і так розреготався, що аж почав плакати. Виявилося, що свекруха взяла не волосся Адама…А моє. Ми темненькі, я коротку зачіску маю. Тому свекруха, певно, взяла волосся з подушки чи десь зняла з одягу або дивану. Звісно, що результат буде негативний, бо я не її рідна донька.
Ми добряче посміялися. А свекруха одразу пішла додому, так грюкнула дверима, що я нас тріщина на стіні пішла.
Тепер вона до нас не хоче навіть у гості ходити, досі не визнає онука. Добре, що хоча б дідусь навідується, грається та няньчиться з Адамом. Я сподіваюся, що свекруха колись все-таки змінить ставлення до мене та дитини. Бо вона вже ризикує втратити ще Микиту. Чоловік не хоче з нею спілкуватися.
Як дівчині налагодити стосунки зі своєю свекрухою?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!