Я вирішила навести порядок в домі, поки мої діти спали. Аж раптом подзвонили у двері. Мелодія дзвінка прозвучала немов сирена, мені на секунду здалося, що діти зараз прокинуться, і прибирання потрібно буде знову відкласти.
Поки я перевіряла, чи не заплакав молодший синочок, пролунав ще один дзвінок у двері. Я підбігла до дверей зі шваброю у руках, думала, що зараз просто зірвуся на того, хто так нахабно шумить о третій годині дня.
Біля дверей стояла яскрава дівчина в коротенькій спідниці, одразу з порога заявила мені, що вона коханка мого чоловіка. Я ледь не зомліла. Звичайно, я вже давно підозрювала свого чоловіка у зрадах. Щось він занадто часто затримується вечорами на роботі, а після неї повертається бадьорим та веселим. Але того, що вона прийде до нас додому – я не очікувала.
Дівчина голосно сказала, що чоловік скоро піде від мене, оскільки вона його до себе приворожила. Нещодавно проводила якийсь обряд, щось там йому додавала в суп. Складалося враження, що вона щиро гордилася своїми незрозумілими чаклунськими здібностями. А потім додала: Ти нічого не зможеш зробити, тому починай збирати речі і виходь з квартири
-Куди мені піти? – усміхнулася я.
– Це вже не мої проблеми. Тепер це моя власність! – зухвала дівчина спробувала зайти в коридор, але я загородила їй прохід шваброю. Вона не могла зрозуміти, чому я продовжую реготати з неї.
Не маю уявлення, про що розповідав їй чоловік, але мені довелося їй все детально пояснити. Квартира, в якій вона вже сьогодні хотіла господарювати, належить особисто мені. Трикімнатна квартира дісталася мені ще від батьків до мого весілля, тому при розлученні, чоловік піде від мене, а не я від нього.
– А де ж чоловік буде жити?– скрикнула дівчина.
– Вирішуйте обоє. Він тепер тільки твій! – я посміхнулася, – Не потрібно було його приворожувати, я й сама вже хотіла розлучатися.
Поки дівчина стояла і обдумувала все, я закрила перед її носом двері. Ще довго на кухні продовжувала сміятися над чарами “великої” чаклунки. Ввечері я не впустила чоловіка ночувати додому, а вже зранку подала на розлучення. Ця дівчина ще декілька разів намагалася зі мною поговорити, але більше я їй двері не відчиняла.
Зовсім недавно я зустріла її на касі в супермаркеті. Вона одразу ж представилася Мариною, довго вибачалася за свій вчинок, просила, об я забрала свого колишнього чоловіка назад. Як виявилося, він їй без квартири взагалі не потрібен. Живуть вони зараз в орендованій однокімнатній квартирі. А я тепер до чого тут? Сама собі таку долю наворожила!
А як би ви вчинили на місці жінки? Вигнали б чоловіка?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!