Мій колишній чоловік виявився боягузом та гулякою. Він ніяк не хотів братися за виховання нашого синочка, навіть підгузки не міняв. Поки я весь час крутилася біля малюка, горе-татусь сидів у барах чи гульбанив зі своїми колегами.
А коли Матвійку було 4 рочки, то я дізналася про коханку. Звісно, всі речі колишнього через декілька хвилин опинилися на вулиці, я навіть каблучку в під’їзд викинула.
Моя мама працювала закордоном та часто передавала мені якісь продукти. Пощастило віддати Матвійка у садочок та знайти самій роботу. Знаєте, ось та робота, хатні справи та виховання синочка допомагали мені не опускати руки. Були, звісно, моменти, коли я плакала в подушку та нарікала на таке погане життя.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Кума Олена також підтримувала мене. Часто заходила у гості, приносила якісь солодкі гостинці, кликала на прогулянку чи просто кави випити в кафе.
І вона намагалася мене познайомити з новим чоловіком:
– Слухай, ну ти довго будеш такою бій-бабою? Ти ж розумієш, що тобі потрібне ось ця сильна рука, аби ти біля нього була такою…
– Якою? Я сильна і вже сама можу, повір. Чи мені кидатися першому-ліпшому в обійми, а потім гірко плакати?
– Ну але ти ж заслужила на те, аби кохати та бути коханою.
Я навідріз відмовлялася знайомитися з новими чоловіками. Ну навіщо? Не хотіла ходити на побачення, аби потім не розчаровуватися в коханні.
Ну а моя кума хитра жінка та надурила мене. І знаєте, за це я їй дуже вдячна.
Отож, минулого року моя мама не змогла приїхати з Португалії на Різдво, було багато робити. Я сама ледь давала раду з дитиною, а ще й почалися ті погодинні відключення світла, пропадав зв’язок.
І тут Олена пропонує до неї прийти на Різдво:
– Ну що ти будеш сама з дитиною? Таке велике свято, треба разом зустрічати.
– Добре.
– Тоді ти прийди до мене десь за 3 годинки до вечері, допоможеш вечерю приготувати.
Я погодилася на таку авантюру. Взяла свою гарну сукню, вдома намалювалася, аби бути при параді. Купила деякі продукти та солодощі для колядників.
Прийшла до квартири Олени, стукаю. І тут мені двері відчиняє…чужий чоловік! Спершу навіть подумала, що квартири переплутала.
– А ви хто?
– Я Назар. А ви?
– Я кума Олени. Ви що тут робите?
– Мене на свято запросили.
– Ну і мене також.
– Певно, Олена забула сказати.
Назар виявився дуже приємним та хорошим чоловіком, ми одразу знайшли спільну мову. Сам ще й посмажив пампухи та допоміг мені приготувати страви до столу. Ну і з Матвійком почав гратися, допомагав йому конструктор складати.
– Може, трішки вина?
– Ну давайте. Хоча піст, але мені так половинку.
Ми так розговорилися, що навіть не помітили, як швидко час минув. Вже 8 вечора, а Олени з чоловіком та дітками нема. Я вирішила зателефонувати подрузі:
– Ой, я забула тебе попередити. Ми до свекрів поїхали. Ти там не сумуєш?
– Так, Назар мене розважає.
– Ну ми скоро приїдемо, не переживай.
А мені вже було байдуже на слова Олени, чесно, я навіть не образилася. Бо дуже подобалася компанія Назара. Він розповідав кумедні історії з життя, жартував. Виявилося, що в нього також була схожа проблема, як і в мене – колишня жінка зраджувала та напередодні Різдва втекла до коханця закордон.
– А які у вас плани завтра? Може, разом підемо до церкви на службу? А потім колядувати з церковним хором?
– Звісно.
Ось так ми почали з Назаром зустрічатися, а через декілька місяців він зробив мені пропозицію. Олена тільки на весіллі зізналася, що навмисне підлаштувала все так, аби ми з Назаром відсвяткували Різдво. Всі гості на весіллі аж сміялися, коли почули!
Але я за це дуже вдячна кумі. Вона буквально подарувала мені найкращого чоловіка на цьому світі, чесно. Назар дуже добре ладнає з моїм синочком. А нещодавно я народила донечку Богданку. Коханий любить дітей однаково, а Матвійко вже його татком називає.
Тому не дарма люди кажуть, що на Різдво трапляється диво. Я постійно дякую Богові у молитвах за цю доленосну зустріч.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!