Поки всі подруги жалілися на своїх свекрух, я нарадітися не могла, що мені дісталося таке золото. Ніна Петрівна, мати мого чоловіка, просто чарівна жінка. Ніколи не дорікне, ніколи не полізе в чужі справи. А як треба в чомусь помогти, то вона тут як тут!
Бувало, не встигаю сина молодшого в садочок закинути, то свекруха їхала через усе місто, аби мене виручити. Або як захворіє хтось із малих, то я, бувало, теж їх до бабусі відправляла. І завжди ж, головне, питала, не важко їй, чи є в неї час вільний. І ніколи вона мені не відмовляла.
8 років ми жили душа в душу. Вірите чи ні, а в нас за цей час жодного скандалу не сталося! Ніяких криків, ніяких сварок. Я знала, що вона жінка мудра, тому дуже її порад дослухалася. А вона знала, що я ще молода, тому дуже й не чіплялася.
І от приїхали ми недавно до свекрухи в гості. Треба було у дворі до свят порядок навести. І поки чоловік на вулиці трудився, я сіла малим почитати та й заснула. Прокинулася вже аж години через дві. Почула, що хтось на кухні гомонить.
– Та я тобі клянуся: ще трохи й прямо в обличчя їй все викажу! – впізнала я голос свекрухи.
– Що, усе так погано? Що та безтолкова знову видала? – запитав хтось у Ніни Петрівни.
Мені здалося, що то в гості сусідка прийшла, тьоть Люба. Я вже хотіла з кімнати вийти та привітатися, або чужу розмову не слухати. Але ж дуже мені вже стало цікаво, кому вони перемивають кістки.
– Та що! Позвала я їх до себе, аби вони мені біля хати помогли. Бо ж таки Різдво скоро, треба чистоту мати. Так от, мого ж Матвія ти бачила. Пихтить, синок, аж куртка задирається! І дров нарубав, і поскладав їх, і сміття вивіз. А та що? Виляглася на дивані й аж засопіла! Хоч би совість мала!
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
– Тю, оце да! А де ж вона так втомилася, що оце вилежуватися до тебе приїхала?
– А Бог її знає! На роботі своїй ні чорта не робить, дома – те саме. Коли не прийдеш, то таке в них робиться, що аж глянути страшно. Ніколи порядку нема. А діти? Кине ото їх до мене на весь тиждень, а сама по манікюрах та макіяжах ходить! Правильно, нащо ж тих дітей глядіти!
– То, може, вона хоч готувати навчилася? Уже ж таки довго вони з Матвієм живуть.
– Та де там! Таке варить, що в мене й собака того не їсть! А раз таки лизнув, то мусіла я ветеринара викликати з міста! Таке щось Топіку зробилося, що ледь відкачали! Ні, я тобі чесно кажу. Ще раз вона щось вчудить — усе викажу! Це ж не невістка, це кара Господня!
Тоді то я і зрозуміла, що то про мене розмова ведеться! І аж розплакалася під дверима… Я ж думала, що в нас зі свекрухою все добре, що ми спілкуємося, наче рідні. А вона за спиною таке про мене плете, що аж вуха вʼянуть! І то ж явно не вперше вже мені так кісти перемивали…
Це ж треба таке придумати взагалі: в обличчя мені посміхатися, донькою мене своєю кликати, а всім розказувати, яка я безрука, безнадійна! Що робити далі — не знаю. Чи розказувати чоловіку про те, чи ні… Та і як їй в очі після того дивиться? Заплуталася я дуже. Тепер взагалі розлучатися хочу!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!