На телефон дружини я таємно встановив програму, яка допомагала слухати її дзвінки та дивитися листування. Стільки цікавого я тоді дізнався!

Трапилося зі мною це нещодавно. Але я досі не можу відійти від цього.

Я жонатий уже 11 років. У нас з дружиною є діти: 9 та 6 років. 

Визнаю, що і я не був ідеальним. На початку стосунків я маю серйозні проблеми з алкоголем. Я міг зникати з реальності на цілий тиждень. Це не викликало в мене ніякого сорому. Я поважаю силу волі дружини, адже вона це все терпіла цілий рік. Далі мені було поставлено ультиматум: або сім’я або пиятики. Я вирішив не ризикувати. Зрозумів, що вже награвся, отже, слід обирати сім’ю. Ви не подумайте, я не шкодую про своє рішення.ж Це врятувалося мене від морального занепаду. Інакше ким би я був зараз? Тоді я кардинально змінив своє життя: друзі, оточення, пріоритети – усе стало цілком іншим. За що я і вдячний своїй коханій і неодноразово їй про це говорив.

А потім і сам помітив, що моя жінка стала дещо іншою. Вона народила мені другу дитину – і її ніби підмінили. Навіть коханням займатися ми почали значно рідше. Однак, я гадав, що це банальна втома.

Потім почалися дивні розмови під час вечері. Вона неодноразово говорила про поняття зради і сміялася, що колеги на її роботі зраджують своїм чоловікам. Дивно, що я не чую у її голосі відрази.Навпаки, захоплення.

Тож мене це насторожило настільки, що я почав прискіпливіше ставитися до кожного кроку коханої. Кожну її дію сприймав з підозрою. Помічав, що вона з легкістю може мене обдурити. Часом, наприклад, казала, що на роботі затримується, а сама їхати із сестрою по магазинах. Ніби дрібниця, але все одно неприємно. Та й з таких нісенітниць починаються справжні проблеми. 

Намагався поговорити з нею, розібратися в ситуації. Але жінка навіть слухати мене не бажала. Тільки здивувалася, адже не думала, що я так до всього прискіпуватимуся. 

Зрештою, я просто хотів більше часу провести з родиною, бо часто їздив у відрядження і пропадав на роботі. А жінка мене ніби уникала.

На море завжди їздила зі своєю сім’єю. А цьогоріч ми домовилися, що не поїдемо нікуди, мовляв, потреби немає та й гроші варто економити. Тож тема була закрита.

Але раптом її сестра повідомила, що їде за кордон. На море, ясна річ. А в нашого сина астма. Тож дружина прийшла до мене і заявила, що все ж таки з’їздить на море. Із сином. Йому, мовляв, корисно буде. 

Загалом, я перечити не зміг. Дитина стала спусковим крючком. Дав згоду. Але підозри нікуди не зникли. 

Для власного заспокоєння я встановив на телефон жінки спеціальну програму, завдяки якій міг слухати її дзвінки та дивитися повідомлення. Так мені було спокійніше.

Вночі перед поїздкою ми довго розмовляли. Я казав, що сильно її кохаю. І боюся втратити її з дитиною. А робив це, бо сильно переживав, що почую щось не те, чого очікую. Я сподівався на її сестру. Вона старша на 7 років і не дасть наробити помилок.

Відвіз їх до аеропорту о 7 ранку. Коли вони приїхали, жінка одразу ж зателефонувала, сказала, що приземлилася і все добре. І все. 

Потім я чекав фотографій і новин з моря, але так і не дочекався. Довго не наважувався, а потім вирішив скористатися прослуховуванням. І тут земля з-під ніг пішла. 

І ось бачу дзвінок до мене. Далі розмова з таксистом. У таксі вона з ним спілкувалася. Потім вони обмінялися номерами і цілий день листувалися. Зате про мене жінка жодного разу не згадала. Не зателефонувала. Не відписувала на повідомлення.

Ввечері було замовлено те ж таксі. На номер моєї жінки. 

Потім її не було в мережі 40 хвилин. Далі вона хвалилася у листуванні подругам, який таксист молодий і симпатичний. Що має дві вищі освіти і поки не одружений. І це все про людину, яку вона знає не більше одного дня.

Після повернення я все розповів жінці і пред’явив їй свої претензії. Вона сказала, що це тільки спілкування і воно геть нічого не доводить. Підтримала її сестра. Обоє сказали, що їхали просто відпочити, а не погуляти. Та й серед чоловіків друзі бувають. А я в такі казки не вірю! 

Гадаю, не просто так вона мені про зраду говорила. Наслухалася від колег, що спати з одними, а жити з іншими – це нормально. Або це я так постарів різко. У 35 вже не розумію нічого. 

Тому зараз я з дружиною почав все менше спілкуватися. Відчуваю образу на неї. Знаю, що вона точно щось приховує. Тільки заради дітей і тримаюся. Але відчуваю, що довго так не протягну.

Чи варто чоловікові так перейматися?

Як ви вчинили б на його місці?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector