У 2005 році мій син одружився. Невістка вже до того була розлучена та мала дитину від першого шлюбу, донечку звати Іванка. Мій Олег прийняв її, як рідну донечку та став виховувати. Іваночці тоді було 3 рочки.
Я також люблю свою онучку. Навіть коли Марія народила другу доньку, то я не ділила дівчаток на “рідна” та “чужа”. Однаково купувала онучкам іграшки, солодощі, одяг, книжечки. І якщо треба було допомогти – то я одразу приходила у гості, забирала Іванку та Юлечку на ночівлю.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
І так, як я працювала тоді вчителькою, то допомагала онучці старшій виконувати домашнє завдання, вчила з нею віршики, готувала до олімпіад. Завдяки цьому онучка закінчила школу із золотою медаллю та вступила на державне місце до ЛНУ. А туди, як ви знаєте, досить важко пробитися.
Олег щоліта возив донечок на моря чи кудись закордон. А взимку, після свят, обов’язково великою родиною їздили кататися на лижах у Буковель. Діти були гарно одягнені, ходили у приватний ліцей. От любив та піклувався так, як справжній батько.
Нещодавно Іванка вийшла заміж. Зять дуже хороший чоловік, її однокласник. Разом вони зустрічалися ще з 9 чи 10 класу. Тому я дуже зраділа, коли онучка показала гарну каблучку на пальчику.
Однак, Іванка вирішила запросити на весілля ще свого біологічного батька, колишню бабусю та деяких родичів. Мене та Олега ця новина дуже здивувала. От не згадували про людину майже 20 років, а тут таку честь зробити та на весілля кликати. Ще й хотіла посадити батька за столом до нас.
– Ну а що? Він не має права бути на весіллі у доньки?
– Яка донька? Він хоча б раз зателефонував до неї та привітав зі святом? Чи аліменти платив? Продукти якісь купував? Якого милого його кликати на весілля?
Марія все одно надіслала запрошення. Той горе-татусь прийшов, але подарував тільки 100 доларів та рано поїхав додому. Так ще й тримався молодят осторонь, наче то не його рідна дитина. Я сама ледь просиділа до кінця гостини. Було дуже неприємно та образливо за сина.
Так от, зараз Іванка з Романом орендують квартиру. А я маю невеличку однушку на Сихові, здаю в оренду. І тиждень тому онучка сказала, що вже вагітна та вони чекають на появу малюка.
Тоді невістка вирішила зі мною поговорити щодо житла:
– Віддайте Іванці ту квартиру, ми допоможемо ремонт зробити.
– Чого це?
– Як чого? То ваша онучка, якщо ви так забули.
– Онучка? Я знаю, що в Іванки є ще біологічний батько та ще одна бабуся. Чому ж він житло дитині не купить?
– А чому ви одразу про мого колишнього згадали? Яка різниця, їм потрібно допомогти, скоро у вас правнук чи правнучка буде!
От через цю квартиру ми дуже посварилися з невісткою. Син мовчить, не може обрати чиюсь сторону. Іванка так само на мене образилася, не приїздить у гості та не телефонує.
Я не розумію їх логіку. Ну якщо ви закликали колишнього чоловіка, то нехай вже повністю бере участь у житті доньки. Це, виходить, його онук також!
Коваль Валентина Василівна, місто Львів.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!