Найбільша моя помилка після весілля – присвятити всю себе хатнім справам! Чоловік цього геть не цінував і я дуже пожаліла, що взагалі для нього так старалася готувати!

Зі своїм чоловіком до весілля я не жила разом. Максимум – або Дімка у мене ночував, або я їхала до нього. Але щоб ось так повноцінно разом на квартирі удвох за 3 роки взагалі не було.

І тільки після святкування ми нарешті з’їхалися. Свекруха, Ніна Василівна, віддала нам свою двушку, яку колись здавала в оренду. Ми вже на свої заощадження та на подаровані гроші гостей зробити невеличкий, косметичний ремонт. Купили нові дзеркала, вазонки, ліжко та шафу. Бо деякі меблі вже своїм виглядом просилися на смітник. Такі обдерті, обтерті, ніжки крісел хиталися, аж боялася на них сідати.

Я от хотіла показати Дмитрові, яка я хороша господиня. Смачно готувала і не просто якусь яєшню чи канапки, а шукала рецепти в інтернеті. Потім ще мінімум годину “колядувала” біля тої плити, аби вразити коханого. Щовечора був свіжий суп, якась курочка в рукаві запечена або ж плов чи крученики з картоплею по-селянськи.

А на сніданок пухкі сирники, ароматні оладки чи млинці з варенням. І це не готується за 5 хвилин. тому я прокидалася набагато раніше. І поки Дімка ще солодко дрімав у спальні, я готувала їсти.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Звісно, потім після такої трапези збиралося багато брудного посуду – деко, плитка в жирі, тарілки, виделки, чашки. Окрім цього, треба ще помити підлогу, закинути речі в прання, протерти плитку. Інколи я ледь мала на сили, що піти в душ.

Ми з чоловіком працюємо, щодня їздимо на роботу. Крім того, що я в офісі втомлююся, то ще повинна вдома хазяйнувати. А чоловік приходив, вечеряв та йшов відпочивати. То він грав у ігри на комп’ютері, з друзями по телефоні балакав чи дивився телевізор.

– Коханий, будь ласка, допоможи мені. Помий посуд.

– Ну слухай, кухня – це твоя територія.

– Тобто моя територія? Я що, якась собака тут чи що?.

Пошепки

– Ну то не чоловіче діло – прибирати.

І ми на фоні цієї “території” почали сваритися. Мені дійсно потрібна його допомога в прибиранні, та хоча б речі з прання розвісити. А Дімка ні в яку, непробивний!

От раз ми так посварилися через той посуд, що я зібрала всі речі та поїхала до мами. Я ж не якась попелюшка чи хатня робітниця. А Діма встиг моїй та своїй мамі пожалітися.

“Що, ти така принцеса, у тебе корона з голови впаде, якщо ти помиєш посуд” – нарікала у слухавку свекруха.

Але мама стала на мою сторону:

– Вас живе двоє у квартирі. Відповідно, ви повинні поділити обов’язки. Чи ти готова потім ще меблі тягати або ж інструментами гратися? 

– Ну але що мені робити? 

– Хай поживе без тебе тиждень, а потім вже приповзе на колінах. От побачиш. Тільки не смій першою миритися, ти мене зрозуміла?

Я сподіваюся, що Діма усвідомить свою помилку та виправиться.

А вас, молоді дівчата я хочу попередити – хоча б трішки поживіть зі своїм коханим до весілля. Аби ще потім на Попелюшку не перетворилися, Борони Боже!

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector