Поведінка мого чоловіка дуже дивна. Він не розповів, що з сестрою склалися на поїздку своїй матері на відпочинок за кордон. Я спершу здивувалася, все ретельно обдумала і зрозуміла, що це несправедливо. Почала обурюватися, однак він сказав, що я роблю з мухи слона. Ніби то сума не така вже і велика. А я що з лісу вийшла? Спитала в подруги, скільки коштує такий відпочинок.
Розлютило мене така його поведінка тому, що його мати ніяк нам не допомагає і ніколи цього не робила. Ніколи не привітала ні чоловіка, ні мене з днем народження. У них в сім’ї це не прийнято. Дітям дарує дешеві іграшки. У той час, як мої тато і мама завжди дають велику суму в конверті. Ще й торт з дорогим вином приносять. Дітям теж купують пристойні подарунки.
Цього разу нам обом на день народження вони подарували по п’ятсот доларів. Виходить, що чоловік ці кошти витратив на свою матір! Інша справа, якби вони потрібні були на лікування, а то на такий дорогий відпочинок.
До слова, мої батьки ніколи не були за кордоном. Та й взагалі, на море були всього кілька разів. А в основному відпустку проводять на дачі. Звикли економити, хоча і заробляють добре. В гості до дітей і онуків з ніколи не приходять з порожніми руками.
Вважаю, що чоловік вчинив неправильно, давши гроші, і ще й приховав це від мене. Але він не бачить в цьому нічого поганого. Навіть пишається тим, що зміг відправити мати на закордонний курорт. Сказав, що вона ростила їх з сестрою без батька, тому вони зобов’язані дбати про неї. До того ж і здоров’я у неї слабке.
Значить, мої батьки не заслужили допомоги, тому що ростили мене удвох? А тепер повинні допомагати нашій родині. Мама дізналася, що свекруха полетіла на море, запитала, де вона взяла гроші на це. Я приховала, щоб її не засмучувати. Сказала, що це її дочка все влаштувала.
Мама якось швидко завершила розмову. Не дзвонила кілька днів, що на неї зовсім не схоже. Я відразу зрозуміла, що вона образилася. Пізніше вона і сама не витримала і підтвердила мої здогадки. Сказала ненароком, що моя свекруха виховала гарну доньку, не егоїстку. Тому їй нема чого боятися старості.
Я зрозуміла, що це камінчик в мій город. Але промовчала. Вирішила для себе, що я не візьму від них ні копійки. Щоб не дорікали. Та й чоловік нехай заробляє сам на свою матір, а не з сімейного бюджету гроші тягне. Може тоді зрозуміє. Хіба ж це справедливо?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!