Мушу визнати, що моє життя склалося далеко не так, як я мріяла. Тридцять років я прожила в шлюбі з Геннадієм, а потім він замінив мене на молодшу і гарнішу. Хоча я не покинула його навіть тоді, коли дізналась, що саме через нього не можу завагітніти. Мама тоді вмовляла мене:
– Що ж ти робиш! Діти – це найважливіше. Чоловіки не варті такої жертви!
– Мамо, це ж мій вибір!
Тож в 50 років Гена пішов, навіть “дякую” не сказав. А я залишилась одна-однісінька. А тоді прийняла надзвичайно важливе рішення – я взяла під опіку 14-річну дівчинку. Людочка чудова дитина, котра зазнала багато горя. Її мама померла, а тато пиячив. Врешті його позбавили батьківських прав.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Відтоді я жила заради цієї дитини. Допомогла їй закінчити школу і вступити до інституту. Ми завжди дуже добре ладнали. І ось нещодавно я поїхала в село до мами, котра святкувала 80-ліття. За столом зібрались усі родичі. І моя молодша сестра Алла. Вона також живе в селі та має трьох дітей. Її чоловік невдаха та алкоголік, та вона його ніколи не покине, бо вважає, що краще жити аби з ким, ніж одній.
І ось всі сіли за стіл, і Алла почала розмову:
– Ти вже написала заповіт!
– Нащо?
– Ти вже не молода, живеш одна. Як серце схопить – ніхто й не врятує.
– Нічого я не писала. Але квартиру залишу Люді.
– Ти що? Вона ж чужа людина!
– Людочка моя донька, я її люблю!
– Не вигадуй. Ти маєш написати заповіт на мого сина!
– Чого це?
– Він твій рідний племінник, у вас тече спільна кров!
Тут приєдналася мама. Вона почала на мене тиснути. Згадала, що коли ми купували квартиру дала мені 5 тисяч доларів і тому має право голосу. Ми страшенно пересварились. Не знаю, чому родичі вважають, що мають право на мене тиснути.
Скажіть, що б ви робили на моєму місці? На кого б написали заповіт?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!