– Нащо тобі та безплідна?! Ми тобі знайшли хорошу партію, та ще й з приданим! – розповідала свекруха моєму чоловіку, поки я думала, як сказати про свою вагітність

Завагітніти я намагалась довгі 8 років, а дитину доля вирішила мені подарувати під час повномасштабної війни. Народжувати в такий час страшно, бо не знаєш, що воно буде завтра, але вибору не було.

Чоловіку цю радісну новину хотілось повідомити якось особливо, але я не втрималась і побігла додому з тестом у руках. Як виявилось, в гостях у нас були і мої свекор зі свекрухою.

– Усім привіт! Я вагітна! – закричала я щосили, набираючи в легені повітря, щоб хоч трохи віддихатись. – Тепер нас нарешті стане більше!

Реакції, яку я очікувала побачити, не було. Усі мовчки витріщались на мене, а свекор зняв окуляри і почав терти лоба.

– Яно, а ти не могла спочатку зі мною про це поговорити, а потім отак кричати вже для всіх? – запитав мене Ярослав, відвівши в сторону.

– А що ж тут говорити! Це ж таке щастя! – відповіла я і побачила, що свекор та свекруха збираються до виходу. Мене ніхто навіть не привітав…

– Не забувай мою пораду, — кинула свекруха Ярославу на прощання. Тоді я ще не розуміла, що це означає.

Народила я легко, дев’ять місяців пролетіли як один день. На виписку з пологового прийшла вся рідня. Свекор запропонував підкинути нас додому на своїй машині.

Пошепки

– Яно, я оце що хочу тобі сказати. У тебе ж робота хороша, стаж чималий. Мабуть, і декретні платяться хороші? То ти мені їх віддавати будеш, добре? На вулиці війна, жити за щось треба. Ви то собі заробите, а мені пенсії не вистачає, – розпочав він одразу розмову.

– А чого це я маю вам щось віддавати? Гроші ці держава платить на дитину, яку народила я. Мабуть, логічно, що я цими грошима і буду розпоряджатись.

– Живеш ти в мого сина, катаю на машині тебе я, а гроші тобі дістануться? Не буде такого. Ти ще дякувати маєш, що завагітніла таки. Ми 3 роки жінку синові підбирали. Уже мали б і знайомити, так ти тут зі своїм пузом! Тобі ж за це ніхто нічого не каже! А ти ще й невдячна отака.

– Яно, послухай батька. Що тобі ті гроші? – підтримав свекра мій чоловік, не сказавши і слова про жінку, яку для нього шукали батьки, поки я намагалась завагітніти…

У той момент у мене остаточно урвався терпець. Я завжди відчувала, що батькам чоловіка не дуже подобаюсь, але що вони мені вигіднішу заміну шукали… Ну це вже вибачте. 

Вийшла з авто, забрала дитину і пішла на автобус. Перший час у мами поживу, а далі видно буде. Та ніхто більше й ніколи не посміє мені розказувати, що і кому я винна!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!