Наші батьки живуть в хоромах, а ми з чоловіком – у конурі тулимось! Вирішила все їм висказати

Сил нема вже терпіти. Мушу з кимось поділитися. Нещодавно я народила дитину. Ми ж чоловіком досить довго лікувались, ніяк не вдавалось завагітніти. 

Тепер ми щасливі, хоча й дуже важко. Грошей на життя бракує. Тулимось в зовсім маленькій квартирі, однокімнатній малосімейці, навіть друзів запросити не можемо. Я в декрет вийшла, чоловік працює понаднормово. До війни ми збирали гроші, аби придбати просторіше житло. Та витратили усе на народження дитини, ще й інфляція внесла корективи.

 – Люба, ми не подужаємо квартиру, принаймні не зараз. Може колись згодом.

 – А батьки нам не допоможуть?

 – Зараз навряд, такі часи.

Мені було вкрай прикро. Свекри жили у великому будинку за містом. З ними – зовиця з дітьми, вона нещодавно пішла від свого чоловіка. Та її колишній – заможна людина, після розлучення їй залишиться одна з їхніх квартир. Тож нам допомога потрібніша. 

Мої батьки також не бідні люди. Мешкають вдвох у великій квартирі. Могли б нам запропонувати обмін. Та їм байдуже. Я натякала мамі, що нам важко. Та її відповідь вражає:

 – Доню, спочатку всім важко. Працюйте – й заробите на квартиру.

Пошепки

Нещодавно ми святкували хрестини. Замовили невеличке свято в ресторані, куди й запросили всіх після церкви.

Все було чудово, тепла родинна вечеря. А тоді свекор почав кепкувати з умов, в яких ми живемо.

 – В мене в пса буда більша, ніж ця квартира. Навіть не уявляв, що такі існують. Що собі думали ті архітектори?

 – Думали, що ця квартира розрахована на одну самотню людину, – не витримала я. – А вам соромно має бути, що синові не допомогли придбати пристойне житло.

 – Якщо син вирішив одружуватись, то нехай би їхав за кордон і заробляв на квартиру. Треба головою думати!

 – Повірити не можу! Іншим батьки все купують, допомагають, а наші живуть у власне задоволення. 

Через мою репліку, усі наші родичі образились. Спочатку пішли можу батьки, а за ними й свекри. Тепер не хочуть з нами спілкуватися. Не розумію, чи я щось не правильно сказала?

А ви як вважаєте, батьки мали б нам допомогти чи ні?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector