Настає час, коли бажання проходить. До всього. І до речей, і до людей…

Вчора чомусь згадала слова моєї бабусі… 

Одного року, перед Великоднем ми з мамою вирішили купити нові штори. Вони тоді дуже модні були, з ламбрекенами та іншим надсучасним декоруванням. Тоді бабуся ще жива  була і стояла збоку, дивилася, як ми возимось з ними. А ці штори ніяк не хотіли чіплятися на карниз, постійно падали нам на голову. 

От бабуся стояла, дивилася і сказала:

— От ще б рік тому, я б до небес стрибала, якби ви сказали, що у нас такі штори будуть, а зараз взагалі нічого не відчуваю. Минають всі наші бажання. Час минає й бажання кудись йдуть. І так стається з грошима, речами, людьми…

Все потрібно робити одразу, поки у вас є на це бажання, тому що потім воно просто піде. Не бійтеся витрачати гроші на дрібниці, якщо ви дійсно їх хочете. Це принесе вам маленьке, але щастя! Не відкладайте безцільно. Для чого тоді взагалі відкладати? На похорони? То вас і так похоронять! Радійте, кохайте, живіть поки є бажання, тому що прийде час, коли вам вже навіть кохання не схочеться. 

Мабуть, Всесвіт спеціально зробив нас такими, аби ми покидали це життя без жалю й не чіплялися за свої статки, людей… От я вже готова йти, а якби була вашого віку, то проживала б життя на повну! 

Бабуся померла декілька років тому, а я так і живу за її принципом: одним днем, радіючи всім своїм бажанням. 

Ви погоджуєтеся з тим, що потрібно жити одним днем?

Julia
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: