Мій коханий Артем у ЗСУ, пішов ще на початку минулої весни. Ми самі з Донецької області, але зараз живемо у Чернівцях. Думаю, вам тут не варто пояснювати, чому ми так різко змінили місце проживання.
Я винаймаю невелику, однокімнатну квартиру в спальному районі міста, майже біля сміттєзвалища. Добре, що змогла швидко знайти тут роботу майстра манікюру в салоні. І ви не думайте, що мій Артем у ЗСУ заробляє мільйони, у нього мінімальні виплати. Ми не бачилися вже 3 місяці, дітки дуже скучили за татком.
У Чернівцях живе моя свекруха, Ганна Василівна. Вона не могла нас прийняти додому, бо сама живе у нещасній однушці. А ремонт там такий, що, певно, старший за Леніна. Тим паче, місця ще для нас 3-х не знайшлося, там дуже тісно і мало простору. Тому от вимушено пішли на орендовану квартиру.
Хоча ми зі свекрухою тепер живемо в одному місті, але у мене двояке враження. Пані Ганна наче от показує свою любов до онуків, приходить часто у гості, забирає на прогулянки чи з садка. Однак, без подарунків. Мої батьки, наприклад, онукам купували якісь солодощі. Ну, там шоколадки, кіндер, соломку, якісь пазлики чи маленькі машинки. Микола та Марко у мене не вибагливі та не балувані діти, їм не треба дорогі подарунки.
Та навіть мені у дитинстві і бабусі, і дідусі давали якісь солодощі. Це ж ознака для дітей уваги та турботи, все йде через такі дрібниці.
Пані Ганна вже на пенсії, отримає чималі виплати. Чи то в неї якісь пільги, чи заслуги. І при тому ще працює на базарі, продає м’ясо та різну заморожену продукцію. Повірте, клієнтів у неї чимало, бо вона заробила собі гарне ім’я.
І тиждень тому сталася одна цікава ситуація, яка показала весь характер свекрухи.
Пані Ганні тоді виповнилося 65. Артем, на жаль, не зумів приїхати, командир не дав навіть на день відпустки. Та і свекруха не хотіла влаштовувати гучну гулянку. Запросила нас, двох подруг та свою двоюрідну сестру. Мені ще затримували зарплату, в гаманці залишилося 1500 гривень. Однак, для пані Ганни купила гарний халатик бежевого кольору. Такий теплий, махровий. Ще дали 2 рушнички зі знижкою. Ну то ж день народження, не можна економити. Хлопчики намалювали гарний малюнок, де ми всі разом.
Гостина у пані Ганни була скромна. Два салатики, пюре, котлети заморожені, тарілка з сиром та ковбасами. Ну і торт з АТБ на акції. Сама такий бачила, в нього вже термін придатності закінчувався.
І свекрусі дуже сподобався мій подарунок, подякувала, ще й перед іншими гостями похвалилася. Діти дивилися мультики, тихенько гралися, нам не заважали.
Ввечері, коли вже всі гості розійшлися, я допомагала мити посуд.
– Наталочко, я вам от в пакет склала гостинці. Будете завтра мати на сніданок, – казала пані Ганна та поставила пакет біля дверей.
Я щиро подякувала. А коли прийшла додому та відкрила той пакет, то аж скривилася. Таке враження, наче свекруха всі недоїдки вирішила нам віддати. Половина котлети, яку хтось з гостей не хотів доїдати, салат (декілька скибочок огірка та помідори) та ковбаса з сиром, які позлипалися, наче пластилін. Сир вже був такий обвітрений і сухий. Чесно, я взяла всі ті гостинці та винесла безпритульним собачкам біля смітників.
І от не розумію, чому пані Ганна таке зробила? Образилася через халат і рушники? Вона ж чудово знає, що у нас скрутна фінансова ситуація в родині. Ми не брали в неї ні копійки, відколи приїхали в Чернівці.
А що я мала дарувати? У мене зарплата 10 тисяч, вона певно, думала, що привезу новесеньку іномарку з салону? Чи путівку на Балі?
Я поки нікому про це колегами чи подруга мне казала, бо соромно. Але хочу почути нормальну пораду від старших жіночок. Як мені далі поводитися зі свекрухою? Віддалитися чи піти на поступки або ж поговорити? Хай вона мене не любить. Але до онуків повинна добре ставитися, вона ж їх бабуся!
Що Ви можете порадити молодій невістці?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!