Роздуми про те, до чого слід готуватися, перетинаючи рубіж старості

Нерідко люди дуже сильно бояться старіння. Їх зовсім не приваблює сьогоднішні пенсіонерські реалії, які перетворюються щасливе старіння на тягар. Втім, аби змінити звичний хід подій, слід докласти чимало зусиль. І, повірте, одними із найважливіших чинників є установки, які ми даємо собі. Тож перше, що слід зробити, аби старіння не здавалося таким страхітливим етапом – позбутися власних страхів щодо неї.

Часом у такій нелегкій справі на допомогу приходять рідні та близькі або ж стати такими можуть геть незнайомі нам люди, на помилках чи на мудрості яких ми вчимося.

Сьогодні ми розповімо, що про старість думає одна письменниця, якій, до слова, минув уже 83-й рік.

Нещодавно цю жінку запитали, як їй було миритися з власним старінням, чи  не викликав цей період у неї страх?

Авторка відповіла: «Я зважала на те, хто поруч зі мною. Моє близьке оточення любить мене. Той, хто завжди перебуває поруч і є нашим киснем. Коли любиш – аж дихати легше».

Ми не станемо заперечувати той факт, що оточення людини і справді неабияк впливає на світогляд та умовиводи тієї. Якщо особистість відчуває любов та підтримку збоку, то на будь-які інші негативні роздуми просто не залишається часу, сил та причин. Навіть вік у такі моменти перестає мати значення.  

Весь творчий шлях письменниці є тим самим життям без прикрас, яке проживає кожен із нас. У юності, натхненна власними почуттями, жінка писала про кохання. У зрілому віці в її творах з’являється глибинніший сенс, який базується на аналізі пережитого. А коли їй виповнилося 70 років, головним героєм її робіт стала сама старість.

Але у всі періоди своєї творчості поетка наголошувала на емоціях: «Людина проживає не тимчасове життя, а тривале та емоційне. Воно складається не з кількості календарних днів, а з якості емоцій». Тепер не дивуємося навіть з того, що деякі молоді люди можуть судити чи почуватися значно старшими за свої роки. А літні люди – бути такими юними в душі. 

Адже ми можемо прожити ціле життя, скаржачись на кожну його деталь, а можемо заплющити очі на всі дрібні негаразди і навчитися відчувати, брати від існування все, що воно готове нам піднести. Але як змиритися з неідеальностями світу і самих себе? Хіба це так легко?

З віком ми і справді втрачаємо одну із доволі-таки головних якостей – зовнішню привабливість. Це, до слова, один із найбільших страхів жінок. Однак наша героїня вважає, що зовнішність неабияк залежить від внутрішнього стану: «Багато людей саме в старості стають гарнішими, адже з віком і душа виступає назовні. Тож, якщо ваші помисли хороші, то й за обличчя переживати не слід. І навпаки.»

Пошепки

Найбільше в старості люди бояться самотності. Так, це доволі типова ситуація, коли діти ідуть будувати власне щастя, кохана людина не завжди залишається поруч, а більше розділити труднощі навіть не має з ким. Але фізична віддаленість не означає ментального збайдужіння. Якщо ми не будемо відштовхувати своїх близьких, то вони завжди будуть раді повернутися в наше життя.

Письменниця впевнена: «Люблячі люди дають тобі можливість почуватися потрібною, роблять тебе ланкою в загальному ланцюзі, без якої він би розірвався». У цьому випадку відбувається взаємодоповнення.  Власне, на цьому і тримаються будь-які стосунки.

Також мисткиня вважає, що людиною керує щастя: «Відсутність щастя може погано впливати і на фізичне здоров’я. Мозок не виробляє гормон щастя, і людина відчуває зневіру і знеохочення».

Ми й справді нерідко зовсім не помічаємо, скільки прекрасного перебуває довкола нас. Думаємо про погане, нав’язуємо собі комплекси і віримо у проблеми, для яких начебто не існує вирішення. І тільки за цим усім існує справжнє життя.

Але не слід засмучуватися. Наше існування – це пошук себе. І не слід забувати, що ніколи не пізно все змінити і почати з чистого аркуша. Батьки моєї тітки упродовж всього життя не припиняють вчитися. Вони здобувають одну освіту за іншою й отримують від цього стільки щастя. Усе це просто ще одна можливість відкрити для себе щось нове. А воно своєю чергою надихає на звершення.  

Ви можете заперечити, що для хорошого життя потрібні гроші. Але наша героїня каже, що фінанси потрібні для комфортного існування, а не для щасливого життя. Це різні поняття. 

Тому не забувайте робити те, що вам подобається. Тільки та ви зможете уникнути панічного страху перед старістю, яка, насправді, є ще одним прекрасним етапом нашого становлення. 

А ви боїтеся старості?

Чому?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector