Усе життя я жила у Львові, але два роки тому одружилась та переїхала до чоловіка в село. Мені здавалось, що мати гарний будинок в селі, велике подвір’я та невеликий город це дуже класно. Однак зараз я змінила свою думку. Жити в селі — це забути про себе та відпочинок. За ці два роки я так і не змогла звикнути до цієї сільської рутини та й здається, це все не моє зовсім!
Якось у суботу кажу до чоловіка:
– Може якось на відпочинок поїдемо?
– Навіщо нам кудись їхати? Он який курорт в селі маємо. Сьогодні треба грабати сіно, поки дощ не впав, а тоді підемо трохи город посапаємо, бо вже геть заріс. За той час і позасмагаємо, і фітнесом займемось.
– Та ти поглянь на мене, як я виглядаю! Мені потрібен відпочинок! — кричала я.
– Ти, як завжди, маєш прекрасний вигляд! Не видумуй!
Він не розуміє, що ніякого задоволення я від цього процесу не отримую? Не пам’ятаю, коли останній раз я сукню одягала, весь час ходжу в якомусь дранті й в галошах, а про б’юті-процедури взагалі мовчу. Ненавиджу, коли в селі гарна погода в суботу, бо треба гарувати по-чорному. Живучи в місці, я й ніколи не знала як сильно люблю дощ і церковні свята. Людоньки, підкажіть, будь ласка, як пояснити чоловіку, що жити тут це для мене мука? Не хочеться посваритись, але я більше не витримую!!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!