Нещодавно я прочитала одну повчальну історію. Тоді в мене саме були непорозуміння з чоловіком, ми навіть думали розлучитися. Та я можу сміливо сказати, що ця притча врятувала мій шлюб.
“Жило собі одне подружжя. Все в них було добре, та щасливими вони однаково не почувались. Лиш збагнути не могли, в чому справа. І ось після двадцяти років спільного життя, одного ранку дружина робила сніданок. Вона побігла в пекарню на першому поверсі й принесла свіжу булку.
Розрізала і намастила маслом обидві половинки.
“Все життя я віддаю чоловікові верхню, хрустку частину булочки. Хоча теж її полюбляю. Сьогодні з’їм її сама”
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше статей з психології за посиланням – https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
І вона сміливо взяла шматок хліба і почала їсти. Тут увійшов чоловік. Подивився на булочку і посміхнувся.
– Вибач, я з’їла твою улюблену верхню частину булки.
– А хто тобі сказав, що вона моя улюблена? Я усе життя полюбляв нижню м’якшу половинку. Просто думав, що тобі вона теж до вподоби, тому й не сперечався.
– Здається, нам просто треба було про це поговорити.”
Ця історія наштовхує на думки – скільки ж проблем буває в сім’ях лишень тому, що люди не щирі в спілкуванні? Невже так важко – просто говорити, розповідати, що подобається, а що засмучує, ділитися пережитим.
Людям, чомусь важко відкриватися. Простіше ходити мовчки й ображатися, чекати, доки коханий або кохана здогадаються. Але ж ми не екстрасенси, аби читати думки. Тож будьте простіше і кажіть все, як є.
А ви відкриті в стосунках? Завжди розповідаєте, як вам щось не подобається?
Більше цікавих та корисних статей з психології шукайте тут – https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!