В житті найголовніше знайти шлях до себе, зрозуміти, що важливо саме тобі в той момент, а не слідувати чужим думкам та мріям. Зазвичай ця стежка є не легкою, і дуже часто ми втрачаємо тих людей, які для нас були важливими… однак, в один момент вони обертаються до нас спиною – тоді, коли ми стаємо некомфортними.
Але чи ми винні щось іншим? Хіба ми не заслуговуємо на щастя тут і зараз? Звичайно, можна не завдавати незручностей іншим, але тоді доведеться відмовитися від своїх думок, бажань, чи варто жити в такій несвободі?
Люди просто не захочуть проводити з тобою час, адже ти навчишся говорити “ні”. До тебе втратять інтерес корисливі, жадібні, заздрісні, адже вони не зможуть більше обтяжувати тебе власними клопотами, але чи потрібно вони тобі? Мені здається, що таких людей краще не впускати у своє життя, адже тоді можна втратити самого себе.
І вони ж звинуватять тебе в тому, що їх пульт управління тобою більше не працює …А ти усміхнешся, і не станеш його лагодити …Тут буде інша позитивна сторона: до тебе почнуть тягнутися люди, які не будуть любити тебе за щось, не стануть продавати ваші стосунки, і тобі не потрібно більше боротися за їхнє постійне схвалення…
Тобі більше не потрібно доводити всьому світу, що ти варта/вартий більшого, і в один момент стане абсолютно байдуже на тих, хто постійно моніторить твоє життя …
Шлях до себе – не революція, бо ти не борешся …
Це просто ти відроджуєшся з попелу і стаєш кращим, вчишся більше дослухатися до себе і наводиш порядок у своїй душі. Твої стосунки з близькими будуть світлими та чистими, й ти відчуєш, що таке насправді жити добре.
Не бійся бути собою … Бійся бути у всіх, крім себе …
Життя надто коротке, щоб прожити його під постійні повчання інших.
Ви згодні з думкою автора?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!