Нагадалось мені нещодавно, як колись у дитинстві ми святкували Різдво. Це було так весело й чарівно. Усі збиралися за одним столом, частувались, спілкувались та колядували. Дуже гарні маю спогади, однак кудись воно зникло… Зникли наші традиції, але чому і як це сталося я ніяк не могла збагнути.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Якось запитую я в мами:
– Мамо, а чому тепер ніхто до нас на свята не приходить, як колись у дитинстві було?
– Річ у тім, що роки йдуть, а люди не змінюються — сказала мама.
– Тобто? — не зрозуміла я.
– Ніхто так і не зрозумів, що я з татом вже не молоді й нам потрібна допомога, або альтернатива. Адже приймати багато гостей вдома це ще той виклик.
– Хм, справді?
– Аби організувати свято мені завжди доводилось готуватись та працювати цілий тиждень не покладаючи рук! Великий будинок потрібно прибрати, прикрасити, накупити продуктів на велику кількість людей, усе це притягти самій до хати, а потім ще декілька днів гнути спину біля плити. В день свята, коли усі зазвичай відпочивають, я немала вільної хвилинки, щоб сісти. Ось такі “чарівні” свята у мене були.
– Отакої… мамо, я ніколи не звертала на це уваги, здавалося, що усім все подобається.
– Та ти була ще дитиною. От мені з татом набридли такі святкування, адже для нас це вихідні, після яких потрібен відпочинок. Тому ми сказали, що тепер ми йдемо до когось у ці дні, а не усі до нас, але з того часу традицій як і не було.
– Ого, як прикро і шкода… Пробач, що раніше не бачила й не розуміла цього…
Як виявилось, за чарівними, веселими Різдвяними святами криється інша сторона — готування їжі, миття посуду та прибирання. Допомагайте своїм батькам в організації свят, це полегшить їм життя, й усі зможуть насолодитися канікулами.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!