Знаєте, я думала, що такі історії трапляються тільки в кіно чи детективних романах. І тема стосується дітей.
Ми з чоловіком дуже довго чекали на нашого малюка. Назар всі 9 місяців від мене ні на крок не відходив, постійно був поруч. Навчився сам і готувати вечерю, прибирав вдома. Ну от просто взяв на себе всі жіночі обов’язки.
Однак, інколи міг затриматися на роботі до пізна, поїхати на вихідні працювати. Я думала, що він навмисне так трудиться, аби мати премію чи надбавку до зарплати.
На щастя, пологи у мене минули легко, хоча це була перша дитинка. Однак, донечка Марія взагалі не була на мене схожа. Ніс, губи, брови, щічки, вушка – копія Назара. Чоловік так тішився, купив мені великий букет квітів.
Зі мною у палаті лежала ще одна жінка, також народила донечку. Ми спілкувалися чисто на нейтральні теми, поки чекали на виписку. Але коли та жінка була у палаті, то Назар не хотів до заходити. Мене така поведінка трохи дивувала. Чого це мій Назар соромиться чужої жінки?
Марія росла швидко, але я не бачила з нами схожості. Кажуть, що дівчатка часто схожі на своїх мамусь. А це наче чужий малюк. Хоча батьки та свекри заспокоювали, казали, що дівчинка ще виросте і я точно зрозумію, що помилялася.
Але коли Марії було 9 місяців, до мене зателефонувала акушерка, яка приймала пологи. Вона просила про зустріч, але щоб чоловік нічого не знав:
– Я взяла на душу великий гріх. Совість мене жере щодня, вже не можу спокійно спати.
– Так в чому річ? Що ви від мене хочете?
– Будь ласка, не тримай на мене зла. Але у пологовому переплутали діточок випадково. З тобою якраз у палаті була жінка, також донечку народила. Ось її номер.
Я одразу зателефонувала до Тамари. Взяла Марію та приїхала до неї додому. Але знаєте, її донечка Мілана була так схожа на мою Марію, наче дві сестрички
– Ну слухайте, діти до року всі схожі між собою.
– Та ні, щось тут не так. Треба здати ДНК тест. Інакше я не спатиму.
Ми зробили тест. І знаєте, що трапилося? Я не була біологічною мамою Марії, а Тамара – не мама Мілани. Але я ще взяла волосся мого Назара. Батьківство між дівчатами показало 99,9 відсотка.
Як виявилося, Тамара зустрічалася з Назаром і ми одночасно завагітніли. Однак, вона нічого не знала про мене, що я також вагітна. Мені здавалося, що це дурний сон або насмішки долі. Ну як таке може бути?
Звісно, з Назаром ми розлучилися та двоє подали на аліменти. Але чоловік через декілька місяців втік закордон, типу на заробітки, гроші не висилав. Переховувався від нас.
Відтоді минуло 20 років. І я досі спілкуюся з Тамарою, наші донечки товаришують, часто ходимо одна до одної на каву. А Назара вже згадуємо з посмішкою. Добре, що нас Бог вберіг від такого боягуза.
Ніхто ніколи не знає, що для нього готує доля. Тому і такі викрутаси можуть трапитися в житті. Головне, що моя кохана донечка росте здоровою та щасливою!
А Ви вірите у такі випадки?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!