– Не роби того, що задумала, Надійко. Тобі зараз треба Бога за свого синочка просити. А як ти зможеш це робити, коли вчиниш такий гріх?

Надії сказали, що вона очікує малюка. Жінка не могла прийти до тями, хоча вони з чоловіком і планували про другу дитину, але зараз Антон перебуває на межі! Надія протягом двох місяць вже не відходить від палати власного сина.

Вона нормально не їсть і не спить, адже всі її думки поруч з хлопчиком.

Лікарі сказали, що жінка перебуває вже на десятому тижні. 

– Ви тільки не лякайтеся, але останні події з вашою дитиною та ще й те, що ви перебували на всіх процедурах можуть позначитися на розвитку немовляти. Ви робіть так, як підказує ваше серце, але я б не рекомендувала народжувати.

Жінка все розповіла чоловікові, а Денис відповів: 

– Потрібно робити так, як говорить лікарка. Я посиджу з малюком в цей період. 

***

Надія взагалі не спала тієї ночі. Вона так хотіла мати двох діточок, а зараз може втратити обох. А може не варто цього робити…

– Не починай, зараз нам варто всі сили докладати для того, щоб вилікувати Антона, а скільки ж грошей треба! А якщо з цією дитиною теж щось буде…

Надя не слухала в цей момент Дениса, а просто дивилася на свого чоловіка. Він так змінився, схуд, а погляд такий тривожний та сірий.

– Напевно, ти правий, – зітхнула.

***

І ось це мало трапитися. Жінка взяла направлення в лікарні, а до процедури залишалося ще декілька годин. Тож вона вирішила зайти до власної матері. Вигляд доньки неабияк стривожив матір. 

Пошепки

– Доню, Господи, що сталося? На тобі лиця немає! Що з Антоном?!

– З ним усе без змін. Там Денис.

Надя кинулася до неньки і виговорила їй свою біду. Та гладила її по плечах, голівці, як колись, у дитинстві, і втішала.

– Доню, не роби цього. Це великий гріх, який потім усе життя будеш спокутувати. Як ти потім будеш в Господа за Антончика просити! Подумай, Надю!

Так і залишилася Надія в матері і нікуди не пішла. Вона зрозуміла, що буде до кінця боротися за життя власних дітей, двох дітей.

***

Надія так і не сказала чоловікові, що не зробила цього, але от вже за два місяці живіт сам говорив за себе. 

– Як ти могла?! – сказав з докором. – Ми ж усе вирішили…

Чоловік не спілкувався з дружиною аж до народження донечки. Після народження показники дівчинки були поганими, тому її одразу забрали на терапію. Три дні Надя молилася за своїх діток. Стояла навколішках у палаті і стискала у руках іконку Богородиці, яку мама привезла з монастиря.

Через декілька днів Надії вперше показали доньку, все було добре, а згодом їх і виписали з лікарні. Чоловік зустрічав жінку з великим оберемком квітів.

Коли Надя переступила поріг хати, назустріч їй вибіг Антон.

– Мамо, я так скучив, нарешті ти приїхала. А я вже здоровий, бабуся каже, що мене сестричка врятувала. А це правда? 

А що б ви порадили жінці в цій ситуації?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector