Пишу це, бо хочу знати думку інших людей! Може я щось не розумію?
Коли я познайомився з Наталкою вона була, наче з обкладинку журналу – струнка з довгим волоссям. Всього за місяць вона запросила мене до себе додому на вечерю. Такого наготувала – язика можна проковтнути. Все смачне і надзвичайно гарне. Я не вірив, що мені так пощастило.
Надалі дівчина мене постійно тішила смаколиками, випікала пиріжки, всілякі тістечка. А який в неї вдома був порядок. Все ідеально, її мама стверджувала, що то все вона. Не буду приховувати – саме тому я так швидко зробив пропозицію. Хоча Наталю я кохав.
Після весілля все було так, як я мріяв. Я щодня поспішав додому, адже знав – там на мене чекає затишок. Разом ми вечеряли, часом йшли на прогулянку, або ж разом відпочивали за переглядом улюбленого фільму. Згодом дружина закінчила навчання і влаштувалась на роботу. Не минуло й два місяці, як вона дізналась, що вагітна. Ми були дуже щасливі.
З часом на світ народилась наша Злата. Прекрасна дівчинка. Та життя з малою дитинкою не просте, ми мало спали. А я не міг йти на роботу, зовсім не відпочивши. Тож з часом вирішив ночувати в іншій кімнаті. Думав, дружина розуміє, адже вона вдень може прилягти, коли дитина спить.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Наталя дуже старалась все встигати, вона й надалі готувала й прибирала. Та поступово почала втрачати свою красу. Спочатку вона відрізала волосся, сказала, що сильно випало і вибору нема. Потім перестала фарбуватись. А за пів року суттєво набрала вагу. Я натякав, що це не нормально, та дружина щоразу лиш ображалась.
– Може запишись в якийсь спортзал, гроші ж є!
– А хто з донькою сидітиме?
– Клич маму, або йди, коли я вже вдома.
Вона мене послухала. Зайнялась собою. Та вже за місяць покинула це. Донька почала хворіти, можливості її залишати не було. Та далі ставало лише гірше. Поступово Наталя перестала господарювати. Коли я повертався додому вона варила мені макарони й відкривала консерву, про домашню випічку й мови не було. А що коїлось у квартирі – словами не передати. Якось до нас прийшла теща і я жартома їй сказав.
– Щось з нашою Наталею сталось. Забула, як прибирати й готувати, може заново її навчіть!
Дружина почервоніла, а коли її мама пішла – сказала мені.
– Це ти в усьому винен. Подивись на кого я стала схожа з тобою? Зовсім вдома не допомагаєш, все на мене скинув. Я нічого тут і не буду робити. Я тобі не служниця!
Ця розмова мене дуже засмутила. Виходить, вона мене обманула. Заманила гарним виглядом і різними стравами, а потім, виявляється, не хоче готувати. Не розумію такого. Якби вона сказала, що не полюбляє господарювати, то я б, можливо, не одружився. А врешті маю ледащо, ще й важить 80 кілограмів. Я ж на роботу ходжу і гроші приношу, не відмовляюсь від своїх обов’язків! Хіба ж це справедливо? Як гадаєте? Може варто розлучитись?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!