Не встигла я обжитися в Польщі, як мама одразу засипала мене питаннями: – Оленко, ти гроші збираєшся нам відправити? Чи вже така пані, що про батьків забула?

Я завжди хотіла жити окремо від батьків, тому як тільки вийшла заміж – одразу переїхала з чоловіком на орендовану квартиру. 

Про батьків ніколи не забувала. Навідувалася до них часто, а відколи вони вийшли на пенсію – ще й фінансово допомагала. 

Оформила в банку карту, на яку надсилаю рідним 3 тисячі щомісяця. Нам з чоловіком ці гроші погоди не роблять, а для батьків це солідна сума.

Так і жили собі тихим, розміреним життям, поки все не перевернулося з ніг на голову 24 лютого. 

Я втратила роботу, тож в рідному Києві мене нічого не тримало. Ще й ці обстріли почалися. Чоловік змусив мене виїхати до його родичів в Польщу.

Ми з дітьми не хотіли їхати, але довелося. 

Тітка Василя ставиться до нас з усією душею. Годує, вдягає за свій рахунок. Я їй по господарству допомагаю. Роботу поки не знайшла. 

За кілька тижнів мені зателефонувала мама:

– Оленко, цього місяця мені на карту не прийшли гроші. В чому справа?

– Та я нічого і не надсилала. У мене зараз ні копійки за душею. Я ж роботу втратила, мамо… Живу на зарплату Василя – він усе мені перераховує. 

Пошепки

У відповідь замість слів підтримки і розуміння я почула шквал критики і гніву, мовляв, як я могла втекти за кордон і геть забути про ріднесеньких батьків, які ледь кінці з кінцями зводять на одну пенсію. 

Я мало не розплакалася. Невже моя мама така егоїстка? Як так можна? Я стільки всього хорошого для неї зробила, а вона он як мені віддячила?

Чи то, може, справді я не права? Давно вже б могла влаштуватися прибиральницею або касиркою. Зарплати би вистачало на перекази батькам…

Що тепер робити – не знаю…

Команда “Пошепки” співчуває читачці, яка поділилася з нами цією історією. Ми вважаємо, що вона нічим не завинила перед своєю ріднею. Вона робила все, що в її силах, аби підтримати батьків, але коли в житті настали скрутні часи, й сама почала потребувати підтримки і розуміння. Шкода, що вона цього від своїх рідних так і не отримала. 

Що порадите нашій героїні?

Напишіть нам у коментарях на Facebook

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.

Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Sofia
Adblock
detector