– Не засмучуйся! Краще провчімо невістку! Вона має зрозуміти, що таке сімейне життя! – Чоловік вигадав, як поставити Катю на місце

Після весілля син зізнався, що їм з невісткою ніде жити. Витрачати кошти на оренду безглуздо, адже так ніколи не вдасться назбирати на власне житло. Звісно, я запропонувала їм залишитися в нас. Ми з чоловіком виділили найкращу кімнату, а самі перейшли в маленьку.

Перші кілька місяців я робила усе, аби молодим у нас було затишно. Готувала, прибирала. Чоловікові це не подобалось:

 – Може нехай вже б невістка щось в хаті робила, якщо вже тут живе. Ти ж не її прислуга!

 – Та їй треба звикнути. Це ж не так просто.

 – Ага, дивись, бо вона звикне нічого не робити.

Тоді я замислилась. Почала кликати Катю, коли готую, просити про допомогу. Та вона лише казала, що зайнята. А тоді невістка завагітніла. Мені було шкода її, тож я й далі виконувала усі домашні справи. Сина усе це влаштовувало. Вдома завжди було чисто, і смачно.

А тоді Катя народила. Вона з першого дня почала просити, аби я їй допомагала. Врешті, я мила дитину, перевдягала, замінювала підгузки, доки невістка дивилась серіали на комп’ютері. Та мені вже важко було, вік вже не той і домашні справи усі залишались. Крім того, якось прикро, що рідна мати з дитиною час не проводить. 

А тоді мій чоловік якось сказав:

 – Не засмучуйся! Ми мусимо провчити невістку, вона ж зовсім не знає, що таке сімейне життя!

Пошепки

 – Але як це зробити? Ми ж не можемо їх вигнати!

 – Поїхали на кілька місяців на дачу. Нехай вони тут поживуть, як всі нормальні пари, без прислуги.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Ця ідея мені сподобалась, хоча я й страшенно переймалась, чи буде все добре з дитиною. Ми поїхали, вигадали причину, що мусимо зробити порядки на дачі. І ось минуло кілька днів і син зателефонував:

 – Мамо, терміново повертайтесь. Я вже з голоду вмираю. Катя нічого не готує. Плаче, що з дитиною важко.

В мене аж серце закалатало, та чоловік заспокоїв:

 – В цьому й суть. Вони мають подорослішати. Потерпи.

Відтоді син телефонував щодня і скаржився. А через два місяці заявив, що не може так жити й хоче розлучитися. Тепер я не знаю, що робити. Не хочу, аби шлюб розпався, але й не можу знову стати прислугою Каті.

Порадьте, як вчинити? 

Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector