Батько мого чоловіка має непростий характер і одну шкідливу звичку, і от ще місяць тому у них зі свекрухою був великий скандал. Переїхала вона на цей час до нас.
Якщо чесно, то я не розумію, як вона прожила цілих 35 років з цим чоловіком, при цьому говорила, що її все влаштовує. А тут в один момент просто приїхала до нас в халаті і тапочках. Спершу я думала, що вони дійдуть згоди, і свекруха переїде назад. Але зараз мені вже не смішно, здається, вона не збирається повертатися до чоловіка.
Квартира, в якій вже п’ять років після весілля живемо ми з чоловіком – невеличка студія, тобто спальня, та вітальня разом з кухнею. Саме там спить свекруха. Звичайно, це дуже незручно. Свекруха дивиться телевізор з ранку до вечора. З сьомої ранку гримить каструлями, ходить, човгаючи ногами по підлозі. Пристає з розмовами. Чоловікові простіше – це його мати. А я відчуваю себе не в своїй тарілці.
Проблема ще й у тому, що ми з чоловіком чекаємо дитину. Зараз я працюю, але через пару тижнів вийду в декрет. А це значить, що мені доведеться цілодобово сидіти зі свекрухою ніс до носа. Набралася нахабства, запитала її про майбутні плани: «ви, коли додому повертатися збираєтеся?». А вона мені заявляє, що додому поки не збирається, щоб не бачити чоловіка-пияцюгу.
Свекруха подала на розлучення, і жити збирається у нас. Каже, що тепер вона нам потрібна. З дитиною допомагати буде. Адже цю квартиру батьки чоловіка колись купили йому. Йому тоді був 21 рік. З цього часу він живе окремо від батьків. Квартиру обставив і відремонтував на свій лад. П’ять років тому сюди переїхала і я. За цей час ми купили хорошу побутову техніку, зробили ремонт у ванній. Але недавно я дізналася, що квартира так і залишилася оформлена на свекруху. Я трохи здивувалася, але не засмутилася особливо. А тепер, коли свекруха зібралася розлучатися, розумію, що вона тут господиня, а не я. Може, тому і чоловік мовчить.
Він каже, що мати всю молодість терпіла витівки батька, його зради і скандали. Тоді від чоловіка не пішла, заради сина. Навпаки, трималася за сім’ю зубами. Мила, готувала, створювала затишок і враження ідеальної родини у знайомих. Для неї було важливо «що люди скажуть!».
Свекруха приховувала всі скандали, на людях посміхалася. А в шістдесят п’ять років зібралася розлучатися через дрібницю якусь. Свекор прийшов звідкись не в настрої, обізвав її. Але хіба це вперше! Вона йому суп наливала в цей час. Кинула тарілку в стіну і пішла з дому буквально, в чому стояла. Приїхала до нас. Сказала, що її терпіння скінчилося.
Розлучення, звичайно, спричинить розділ майна. Але свекруха каже, що їй від нього нічого не треба. У них дві квартири і дача! Ось ця, в якій живемо ми з чоловіком, і інша двокімнатна, дорожча, в старому обжитому районі. Там зараз свекор залишився один.
Дача теж не особливо дорога – щитовий будиночок без зручностей та грядки з кабачками. Вода у відрі, добиратися туди треба на оленях. Років п’ять тому свекруха намагалася продати її, але покупця навіть за смішні копійки не знайшлося. Тоді вона впритул зайнялася дачею сама і якось втягнулася. Із задоволенням туди їздить. Посадила квіти, збирає смородину і яблука. Швидше за все, так і поділять: свекрусі дача і наша квартира, а свекру велика квартира.
Я шокована. А нам тепер куди? На вулицю, чи що? На восьмому місяці вагітності? Я свекрусі так і сказала: «Ви думаєте тільки про себе! Квартира ваша, я розумію. Але мені не вистачить тут місця з дитиною».
Я поставила чоловікові ультиматум. Сказала, щоб мати поверталася додому. Або додому до батьків поїду я. З майбутньою дитиною, зрозуміло. Хіба ж я не права?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!