З віком кожна людина має навчитися бути самостійною, щоб мати змогу справлятися з усіма життєвими труднощами, які траплятимуться на шляху. Та чи варто батькам втручатися у побут дорослих дітей зі своїми порадами й допомогою? Зараз дізнаємося!
“Матері мого чоловіка було не легко. Вона народила у 18 років й була змушена самостійно займатися вихованням малюка. Батьки не допомагали їй, а чоловік рано пішов на той світ. Маргарита Олегівна не мала іншого виходу, окрім як змиритися з обставинами й спробувати пристосуватися до них.
Не дивно, що свекруха вирішила й Дмитра виховати самостійним і незалежним. Поки синові не виповнилося 18 років, матір дбала про нього й будувала підґрунтя для успішного майбутнього.
Мені хочеться подякувати Маргариті Олегівні за те, що тепер у мене турботливий, надійний і розсудливий чоловік. Повірте, зустріти такого – це велика рідкість й невимовне щастя.
Проте мені не вистачає підтримки свекрухи, яка абсолютно не цікавиться нашим життям. Жінка приходить в гості лише на свята, а на будь-які скарги у неї одна відповідь: “Якщо я змогла з усім впоратися, то й у вас вийде”.
У мене ніколи не було повноцінної сім’ї. Моїм вихованням займалася бабуся, з якою я залишилася після раптової смерті батьків. Саме тому з дитинства я мріяла про те, що у мене буде велика й дружня родина, у якій всі допомагатимуть один одному. Проте свекруха так і не змогла стати мені тою опорою й підтримкою, яку я так бажала отримати.
Маргарита Олегівна турбується виключно про себе, а наші з Дмитром проблеми її не хвилюють. На її думку, вона виконала свій материнський обов’язок, тому тепер має повне право жити у власне задоволення.
Можливо, жінка має рацію, але я не можу з нею погодитися. Хіба можна в один момент перестати бути матір’ю для своєї дитини? Мені здається, що я завжди буду піклуватися про своїх малюків, навіть коли вони будуть дорослими.
А як ви вважаєте, чи повинні батьки дбати про своїх дорослих дітей?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
