Нещодавно дізнався, на що справді йшли аліменти, які я виплачував колишній дружині

Коли женився з Іриною, то був переконаний, що ми проживемо разом аж до старості. Дівчина вона була красива, розумна – ось тільки з характером трохи прогадав. І з совісністю теж. Я для неї робив багато, а вона цього не оцінила. Просто безсовісно зрадила. Дізнався я про це випадково. Пробачати не став, бо вважаю, що таке не вибачають. Подав на розлучення. 

Загалом ми все спільно нажите майно розділили, з донькою теж спілкування кілька разів на тиждень за ухвалою суду. Відразу після розлучення колишня дружина вийшла заміж, потім народила ще дитину. Це мене дуже вразило, однак я вирішив не заглиблюватися в її нові стосунки, а просто жити далі. 

Про чоловіка її не знаю нічого, але за словами дочки, з нею він взагалі ніяк не контактує. Вдає, що її немає. Спілкуватися не хоче, грубить. Намагався з ним поговорити пару раз, трохи до бійки не дійшло. Як потім з’ясувалося, колишня зраджувала мені саме з цим чоловіком довгий час. Листувалася, зустрічалася за моєю спиною. Від цього зовсім на душі огидно. От зараз той нахаба проживає з моєю донькою, а я навіть її забрати до себе не можу. Дружина рогами вперлася, що дитину мені не віддасть, та й суд мені відмовив. Чоловіка вона свого нового захищає, каже, що це не моя справа.

Але найбільше дратує не це. Після розлучення я знайшов хорошу роботу, платять дуже добре. Аліменти виходять більше, ніж зарплата моєї колишньої. Я для дочки нічого не шкодую, якби це було для неї, а не для колишньої дружини і її чоловіка. Вона-то в декреті сидить, він займає не дуже високу посаду. А вона собі то айфон купить, то машину в кредит вони взяли, то на відпочинок поїхали. Добре, хоч з дитиною. Коли запитую, на які гроші, мовчить. На питання, що дитині купила, відповідає, що звітувати не зобов’язана. Чому доньці куртку не купила, чому велосипед обіцяла і не купила? На все відповідає, що не моя справа.

Слів немає. І злить просто шалено. Мало того, що розлучилися мало не ворогами, а перед донькою доводиться зціпивши зуби терпіти, так ще й гроші, призначені їй, витрачає в своє задоволення і на себе. Пробував говорити з опікою. Вони до неї сходили, все перевірили – не причепитися. Юристи кажуть, що аліменти можна зменшити, лише довівши, що витрачаються не туди. А мені як довести? Слідкувати за нею?

Скоро у дитини школа почнеться, так вона мені прямим текстом натякає, щоб я на курси розщедрювався. Ледве стримуюся, щоб не нагрубити. Перейшов би на сіру латку, а доньці купував би все сам, але роботодавець відмовляє. А йти на іншу роботу на шкоду собі я не хочу. До цієї посади досить не просто було прийти.

Ситуація – гірше нікуди. Не думав, що моя колишня дружина настільки безсоромна. Хоча мав би це збагнути ще після зради. Хороші жінки на подібне не підуть. Ось щастить же деяким. Вона вчинила зі мною так, а зараз спокійно живе собі далі. Не те що я, гну спину, аби їй з коханцем було на що жити.

Як вам така ситуація?

Що зробили б на місці чоловіка?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Adblock
detector