Нещодавно я з чоловіком ходили на день народження до рідні. Вечір був чудовим, поки сестра мені не сказала, що мій син таємно одружився за кордоном, а я ж про це нічого не знала

Мені зараз дуже образливо з того, що чоловік одружився і навіть нічого мені про це не сказав. Каже, що це б мені зіпсувало настрій. Не чекала такого від свого єдиного сина. 

Я вже на пенсії, але ходжу на роботу, щоб спілкуватися з людьми. Думаю, що на пенсії життя не завершується. Все життя ми працювали з чоловіком, щоб забезпечити нашого сина Максима всім найкращим. Рідний батько пішов від нас, коли Максим лише народився, а вітчим прийшов в нашу сім’ю, коли Максиму було всього три. Він називав його батьком, в Максима ми вклали всі свої ресурси, оскільки спільних дітей мати так і не змогли. 

Ми його просто обожнювали, він вступив до інституту, потім пішов на роботу, переїхав в орендовану квартиру й там проживав зі своєю дівчиною Оксаною. 

Стосунки у мене з Оксаною не склалися ще з самого початку. Вона зчепилася зі мною в супермаркеті ще напередодні нашого знайомства — не знала, що перед нею її майбутня свекруха. Але з ким буває, в житті і таке може трапитися. 

Про нашу перепалку нікому я не розповідала, однак в родині помітили, що невістка мені не подобається.

–  Що ж вона тобі таке зробила, що ти її так не любиш? – не раз питав мене чоловік.

– А я її не повинна любити, нехай Максим любить,  – віджартовувалася я. –  Навіщо їй моя любов? 

От ми нещодавно пішли до моєї сестри в гості. Сіли за стіл, а Олена стала запитувати:

– Як Максим з Оксаною поживають? Онуків ще не чекаєте? 

–  Олено, їм би спершу ще одружитися, а лише тоді можна про онуків думати. Все має бути так, як в людей, – засміялася я. 

– Навіщо ти так жартуєш?  – дивно подивилася на мене сестра. – Вони ж весною розписалися в РАЦСі, а за кордоном відсвяткувати в колі друзів. Ти що фото не бачила в мережі? Не вірю, що ти не знаєш.  

А я дійсно не сиджу в Інтернеті, тому виявилося, що про одруження знають всі, окрім нас. Дуже образливо за таку зневагу, адже ми ж не такі погані батьки. Тим паче це єдиний син, ми його дуже любимо,  та б змирилися з його вибором. Не нам же з нею жити.

– А тому що Оксана тобі не подобалася ніколи! – пояснив син. – Навіщо було тобі псувати стосунки, а потім ті сварки не знати в що переросли. Нічого вже не змінити, навіщо ти починаєш? 

В мене контраргументів немає, однак це дійсно зневажливо. Чоловік говорить, що йому міг і не казати, але матері потрібно було розповісти. Правда, я думаю, що чоловік йому теж не чужий, виховував з малечку.

Ось так, стільки сил ми в нього вклали і ніколи б подумати не могли, що син таке може утнути. Не можу заспокоїтися, ображена я і все.

Що Ви порадите в такій ситуації?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: