Скоро в нас в селі празник. Спаса або Преображення Господнє є важливим церковним святом, на яке завжди приїжджає владика. Усі до такої події серйозно готуються: прибирають, печуть пляцки та підготовляють кошички.
Ніхто не забуває і про традицію свячення фруктів у цей день. А ще усі парафіяни одягають свої найкращі вишиванки. Одним словом, люблю ту атмосферу.
Якось попросила свою невістку Ярину знайти кошик в хаті, але не думала, що це закінчиться скандалом. Я знала, що вона любить випендрюватися, але ж не до такої міри, щоб мене соромити на все село!
– Цього року я собі кошик сама складатиму! — заявила невісточка.
– Це як так? Окремо свій? – не зрозуміла я, адже ми завжди несемо один спільний кошик від нашої хати.
– Не хочу цього року їсти ваші яблука і овочі кроплені!
– Що? Які це в мене овочі кроплені? І чим тобі яблука не догодили? — обурювалась я.
– Та набридли вони мені вже! Я поїду в Сільпо і куплю якого ананаса, авокадо, лохину чи ківі. Гарний в мене буде кошик того року!
– Боже збав! Яка лохина? Ти здуріла? А що люди в селі скажуть на твій екзотичний кошик?
– А мене то вже не цікавить! — сказала Ярина.
Людоньки, та я згорю від сорому, якщо вона з таким кошиком до церкви припреться! Розповідала вчора це своїм колежанкам, то вони зі сміху ледь не надірвали животи. Адже у кошик кладеться тільки домашнє, те, що вродило в саду, що дав Бог того року. От як їй це пояснити?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!