Як я тішилася на весіллі свого сина Андрія – словами не передати. Так раділа, що він нарешті знайшов собі хорошу жінку, ну просто аж до сліз.
Однак, Анька швидко показала свій прикрий характер. Тепер навіть не знаю, як рятувати мого Андрія від такої профури.
Мій Андрійко закінчив школу із золотою медаллю та вступив на державне місце, мав підвищену стипендію в університеті. Я сама ростила сина, чоловік давним-давно кинув нас заради іншої жінки. Тому всім серцем бажала Андрієві кращої долі.
Вже на 1 курсі син шукав підробітки – то будівельником на літо, то кур’єром в ресторані. А після закінчення навчання зумів влаштуватися в одну іноземну компанію, вони мали свій філіал у нашому місті. Самотужки купив і машину, і квартиру, ще й мені фінансово допомагав та подарунками дорогими тішив. То сумочку подарує, то путівку закордон.
Однак, дуже довго ходив та й холостякував. Я аж почала Богові молитися та свічку ставити в церкві за Андрійка. І нарешті Бог почув мої молитви – на роботі познайомився з Анею та вже через 3 місяці зіграли весілля. Дівчина красива, роботяща, також працює на високій посаді.
Тільки от рано я раділа. Одразу після весілля мій Андрійко сильно змінився. Перше – то перестав мені висилати гроші. Ну, може в них були якісь фінансові труднощі чи скоротили на роботі. Та і поки я сама працюю на пекарні, маю певну заначку.
Але якось Андрій приїхав до мене у порваних шкарпетках, пальці аж виблискували
– Боже, сину, ну як ти ходиш? Що, з грошима так важко, що аж на шкарпетки не вистачає?
– Та просто в нас Аня тепер родинним бюджетом керує, я туди не пхаюся.
Виявилося, що невістка всю зарплату Андрія до копійки собі забирає. Мовляв, вона жінка і краще знає, як їх витратити.
Раз поїхали ми в супермаркет, закупитися продуктами. То я оплатила свій візок окремо. Бачу, що син дає за свої продукти тисячку купюрою – а невістка решту у касира ледь з руками не вириває та собі в кишені ставить. То вже не смішно, а сумно.
Минулого тижня у мене була зарплата. То я взяла і купила синові пару нових шкарпеток та ще й бритву з пінкою. Бо ходить геть зарослий, як той вурдалак. Андрій у мене повечеряв, за подарунки подякував. А я ще тихцем йому в барсетку поставила 500 гривень.
Поняття не маю, на що саме Аня витрачає його гроші. Ремонту нового вдома нема, машини також. Одягаються звичайно, в якісь дорогі ресторани не ходять чи в клуби. Ну хіба цього літа на вихідні поїхали відпочивати в Буковель.
Але яке Аня має право забирати Андрійкову зарплату? Своєї мало чи що? Він і так, бідолаха, з порваними шкарпетками ходить…