– Ні, хлопче, не віддам я за тебе свою дочку. І навіть не проси. Не пара ти їй, не гідний її

Жили у селі двоє закоханих, вони дуже любили один одного і мріяли невдовзі одружитися. Всі селяни дивилися на них і потайки заздрили. І все б склалося добре, якби не зла доля. З невідомих причин батько дівчини не захотів такого зятя і заборонив молодим зустрічатися. Всі просили його змінити свою думку, але батько стояв на своєму.

– Ні, хлопче, ти не будеш з моєю донькою. Не потрібно мене про це просити. Ти їй не пара. Дівчина проплакала не одну ніч, але проти волі батька не пішла.

Через рік віддали дівчину за іншого чоловіка. Батько думав, що він буде досить хорошою партією для його дочки. А хлопець, якому її батько заборонив зустрічатися з нею, пішов у солдати. Пізніше, десь далеко від дому, теж одружився і залишився там своє життя проживати.

Але не змогли вони забути одне одного навіть через стільки часу. У них вже не залишилося надії на те, що коли-небудь будуть разом, але доля непередбачувана, спочатку розвела їх, а потім знову звела. І хоча минуло вже тридцять років, але вони як і раніше не могли відвести очей, так і стояли, як укопані.

Колишня кохана вже встигла похоронити свого чоловіка, з яким так і не мала щастя. І його життя не було медом. Теж залишився самотнім, жінка подалася у світи. Тому коли зустрілися, так і не розлучалися більше. Більше у них не знайшлося причин для розлуки, тому що старий батько жінки вже давно зрозумів свою помилку.

Коли до нього прийшла немолода пара та схилилася в поклоні перед ним для благословення, то сльози капали по його щоках. Радів, що доля все-таки дала йому можливість виправити свою помилку, яку колись він зробив у житті.

Пара прожила довго та щасливо у своєму селі. Вони цінували, підтримували та кохали один одного до останнього подиху. Ось що таке справжні почуття. Про таке кохання ніколи не забуваєш, і роками носиш у своєму серці.

А вам сподобалася історія?

Lida
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: