Думки матеріальні.
Не забувайте, що ви не можете просто так заподіяти комусь лихо. Якщо ви вже так зробили, то згодом за це розплатитесь, навіть не сумнівайтесь. Що б ви не віддавали цьому світові — думки, вчинки, бажання, усе воно повернеться до вас і зруйнує ваш захист.
Гнів — те, чого не любить світ. Гнів порушує баланс, гармонію, рівність і повноцінність. Гнів руйнує як ваше життя, так і того, хто поруч з вами.
Пам’ятаєте про закон бумеранга? Що запустите — те і повернеться. Як так запустите — так і повернеться. Саме тому ваша розплата точно буде.
Думка.
Щоразу, коли хочеться подумати щось погане про когось, помоліться за своє здоров’я, бо щойно воно сильно постраждало. При думці про іншого ми утворюємо енергетичний міст, ми атакуємо ту людину й починаємо один одного вбивати. Недооцінюєте силу думки.
Наше мислення — це і є наша творчість. І ми можемо вирішувати, що з цього мистецтва буде і чи буде взагалі. Контролюйте думки.
Стосунки.
Проблема не в тому, що у вас різні погляди на одну ситуацію, а в тому, що ви не приймаєте позицію один одного. Вам постійно хочеться над ним домінувати, контролювати його і підлаштовувати під себе. Але хіба це стосунки?
Намагаючись когось контролювати, ви з’їдаєте з тієї людини енергію. Тепер ви енергетичний вампір і поряд з вами точно не хочеться бути.
Напевно, в вас сидить чимало агресії, яка от-от вирветься, а ваш партнер чекає цього вибуху і в ці миті точно не відчуває себе щасливим. Так і відбувається погіршення стосунків, так зникає любов.
Підсвідома агресія інколи навіть гірша за реальну. Ви вимучуєте людину психологічну і в неї зовсім немає сил для будь-чого.
А чим більше ви залежні від свого партнера на емоційному рівні, тим більше у вас до нього претензій, адже ви хочете бачити свій світ кращим, а весь світ — це він чи вона. Згодом будуть шалені ревнощі.
Слово.
Ваші негативні слова і ще й підкреслені ненавистю в тембрі голосу шкодять не лише тому, кому ви це говорите, а ще й вам. Щоразу, коли ми так спілкуємось, будь-які джерела енергії вимикаються і висмоктують із нас енергію. Ми втрачаємо сили.
Лише любов може знищити зло. Знищити повністю, з корінням. Нам потрібна підтримка коханих людей. А чим більше ви тиснете на неї своїм негативом, ти більше вона від вас віддаляється. А якщо тиснуть на вас — то віддайте людині любов. Так ви знищите то зло всередині неї.
Прощайте не лише думки, а й саму душу, яка взяла на себе такий гріх. В усіх нас є помилки, які ми собі досі не пробачили. Коли ми пробачаємо кривднику, то зцілюємось.
Проблеми.
Чим більше будете говорити про те, що все погано, тим довше це “погано” з вами й буде.А коли ми не обговорюємо свої проблеми, то просто уникаємо їх, вони зникають дуже швидко. Коли ми вилучаємо думки про проблеми, то вилучаємо з життя й самі проблеми, розумієте?
Якщо у вас сталось горе, то обговоріть його з кимось або поговоріть з собою на природі: парк, ліс, вулиця. Тільки не робіть це в будинку, оскільки негатив там і залишиться.
Якщо навколо вас страхи, нещастя, жаль і співчуття — то сварки будуть просто ні з чого. У вашому будинку суцільний негатив, тому не дивуйтесь. Обирайте тихо поплакати, ніж жорстко ненавидіти когось і бажати йому зла. Під час виділення сліз агресія руйнується.
Робота.
Це не те, що має вас пригнічувати. Вона має вас розвивати як особистість, давати задоволення і можливості. Звісно, бувають різні періоди, але якщо ви не отримуєте задоволення від своєї роботи взагалі, то і це вам шкодить. Пошукайте те, що буде для вас щастям. Не дивіться на рівень зарплати, кількість членів команди, розташування офісу чи ще щось. Дивіться на свої бажання. Ви не маєте жити в стражданнях.
А чим більше вам не подобається власне життя, тим вищим стає рівень агресії і ви самознищуєтесь. Моліться за щастя, здоров’я, людей і тварин, просіть благословення.
Помста.
Якщо хочете помститись за те, що вас образили, то ви опускаєтесь до того ж рівня, що й ваш кривдник. Пробачити — це звільнити себе від важкого тягаря, від образ, ноші. Ви звільняєтесь від тих людей-кривдників. Пробачте людині і вам жити буде в рази легше.
Прощення і любов.
Негатив — те, що є в кожному з нас. Майже щодня ми з цим стикаємось, але брати це близько до серця чи ні — виключно наш вибір. Не забувайте про бумеранг. Тож навіть коли образили вас, не ображайте у відповідь.
Ми — це наше мислення, наші думки, наші слова. Скористайтесь цією істиною.
А як ви вважаєте, чи стають думки реальністю?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!