Ніколи й подумати не могла, що Бог нагородить мене другою мамою. Мені дуже пощастило. Вдячна, що маю таку свекруху в всім бажаю таких стосунків, як у нас.

Моя свекруха – найкраща жінка у світі. Так-так, я її дуже люблю та поважаю. Вона надзвичайно мудра та розважлива жінка.

Коли я виходила заміж, то боялась, що стосунки з мамою чоловіка можуть не скластись, бо у більшості випадків так і є. Особливо, якщо ще є донька у свекрухи. Всі ж знають ці історії, коли доньці – все, а невістці з сином – дулю.

Та Валентина Вікторівна геть не така жінка. Вона однаково любить і доньку і сина, а тепер ще й мене.

Вона прийняла мене за рідну дочку. Мами моєї давно не стало, і свекруха мені її замінила. Я відразу її почала «мамою» називати.

Коли ми з чоловіком сваримось, вона робить так, щоб ми помирились, часто займає мою сторону, а не сина. Ніколи не лізе у наші справи. Я навіть якось чула, як вона казала до мого чоловіка:

– Ти забрав її з сім’ї і привів у свій дім, то будь добрий захищай, оберігай, допомагай та люби свою дружину. Вона всім жертвує заради тебе, тому цінуй це. Щоб я не чула, що ти ображаєш дружину.

Коли у нас народились діти, Валентина Вікторівна була дуже щасливою. Вона в усьому мені допомагала та радила. Я їй безмежно вдячна. Знаю, що коли б я не попросила, Валентина Вікторівна завжди допоможе.

До дня народження свекрухи я готувалась по особливому. Знаю, що вона дуже хотіла електро духовку. Я назбирала грошей і подарувала їй її мрію.

Пошепки

Радості Валентини Вікторівни не було меж, вона тішилась як дитина, очі ближчали, а посмішка не сходила з обличчя.

Потім вона покликала мене до себе в кімнату, поки всі сиділи за святковим столом.

– Тримай, це тобі – сказала свекруха й протягла мені маленьку коробочку.

Я взяла і відкрила. Там лежали старовинні сережки.

– Це родинна коштовність. Вона передається від покоління до покоління. Хочу, щоб тепер вони були твоїми, а ти передаси їх своїй доньці – продовжила Валентина Вікторівна.

– А чому ви їх доньці не віддали, а мені?

– Бо я так відчуваю. Ти, хоч і не рідна мені по крові, та ближча по духу.

Я розплакалась від несподіванки та слів Валентини Вікторівни, а вона мене обійняла й притулила до себе.

Ніколи й подумати не могла, що Бог нагородить мене другою мамою. Мені дуже пощастило. Вдячна, що маю таку свекруху та всім бажаю таких стосунків, як у нас.

Які у вас стосунки зі свекрухами?

VitaSh
Adblock
detector